Кияни побачили картини, об’єднані назвою «Посланіє». Такий собі месидж від Тараса Шевченка, що його художниці вдалося вичитати у творах поета й запропонувати нащадкам.
Були тут твори, які вже експонувалися на різноманітних виставкових майданчиках Черкащини та всієї України. Наприклад, монументальний портрет Шевченка, що складається зі 144 «цеглинок», обрамлений рушниками (причому не вишитими, а намальованими). За словами кандидата історичних наук, завідувачки сектору мистецтв Шевченківського національного заповідника Світлани Брижицької, для Надії Нікіфорової мотивом створення портрета Тараса Шевченка стало постійне відчуття присутності митця поруч: його постаті, літературних героїв, зокрема тих, які є носіями високих моральних чеснот. Художниця влучно визначила: «...Він підказував мені рішення в різних ситуаціях, виховував мої почуття».
«Художниця вкотре доводить, заперечуючи посилені останнім часом антишевченківські виплески в періодиці, що Шевченко як знакова постать є духовною цінністю для тих, кому є близькими такі категорії, як толерантність, духовність, історична пам’ять, наступність поколінь, повага до минулого, любов до батьківщини (і як до місця народження, і як до явища національно-культурно-історичної специфіки). Художнє втілення образу Кобзаря наповнює глядача світлими і добрими почуттями. Як на мене, це найвища оцінка будь-якого твору мистецтва», — вважає Світлана Брижицька.
Експонується вже знаний черкаським шанувальникам творчості художниці триптих «Жіноча доля» — роботи, виконані за мотивами творів «Марія», «Катерина» та «Наймичка». Крім того, в Українському фонді культури художниця презентувала ще один цікавий триптих — «Гайдамаки». «Я мала колись серію робіт «Тіньовий живопис». Але якщо тоді були тільки спроби, то тепер я більше використала це. Картини складаються з маленьких частин, і одна тема переходить у другу — квіти проростають лісом, який сягає корінням під сніг, тощо. Це цікава спроба. Звичайно, вона потребує перевірки на відстань», — розповіла Надія Нікіфорова.
