Тут-таки, де «оплот соціалістів», лідери прогресивних соціалістів зуміли переконати громадськість у дворушництві своїх колишніх партсоратників. Наталя Вітренко, названа О.Морозом у Хмельницькому «жінкою тяжкої поведінки», пристрасно розповіла про змову Олександра Олександровича і Леоніда Даниловича напередодні президентських виборів-94. Тоді, мовляв, вони зробили бартер: Л.Кучма віддав свої голоси за спікера О.Мороза, а О.Мороз — за Президента Л.Кучму. І потім Верховна Рада, очолювана Олександром Олександровичем, активно «...сприяла виконанню програми Міжнародного валютного фонду...» Складено прогноз, що єднання серед лівих не буде — добиватимуться найвищого поста в державі і Мороз, і Симоненко, і Лазаренко, а в квітні оголосить про свої амбіції на однозначно першу посаду в країні «головний колгоспник» Олександр Ткаченко. Про особисті плани на вибори-99 Н.Вітренко нічого не сказала. За оцінкою місцевих політичних спостерігачів, Н.Вітренко і В.Марченко досягли свого — похитнули позиції О.Мороза, які він, здавалося, зміцнив тут «після зустрічей із трудящими в грудні минулого року».