Феєричною і дещо надривною вийшла акція похорону «Промзони», що пройшла днями у цьому київському клубі, котрий здобув чималу популярність. Масштабний захід повинен був знаменувати собою кінець клубу, що закривається, за словами організаторів, через інтриги таємничих недоброзичливців.
Якщо це все дійсно відповідає істині, то втрата для столичної світської публіки, насамперед молодіжної, — вельми серйозна. Адже «Промзона» вже настільки міцно вросла у ландшафт загальноміських розваг, що саме місто важко без неї уявити. Тут проводилися не тільки «танцюльки», але й вельми цікаві, вишукані заходи, як — от концерти київських рок-груп, виступи легендарного тріо Енвера Ізмайлова. Так що прощальний пафос вечірки неважко зрозуміти.
Усі апокаліптичні атрибути були наявні — безкоштовний вхід, випивка, що продається з фантастичними знижками, численні таблички «Продається», білокрилі «янголи-охоронці» у червонозоряних касках. Влаштований у кінці вечора аукціон, де розпродувалися найнесподіваніші речі, аж до вогнегасників і пластикової сценічної бутафорії, повинен був укріплювати народ у думці, що це вже — дійсно все. Розігране за лотерейними квитками право назавжди відключити «Промзону» від мережі натисненням зловісного червоного рубильника було реалізоване о третій годині ночі...
Однак світло згасло далеко не скрізь. Можна навіть сказати, що воно горіло у більшій частині клубу, особливо у його найприбутковіших сегментах — казино, залі, де стоять гральні автомати і т. д. Звідси логічно витікала думка, що саме відключення «Промзони», та й її похорони — така ж бутафорія, як і дерев’яні автомати Калашникова в руках у бойовитих, спиртоносних «янголів». Що, у свою чергу, означає, тільки одне — закриття «Промзони» — вдало продумана пі-ар акція, і незабаром (чомусь думається, у серпні-вересні) клуб знову відкриється, свіжовідремонтований і такий же об’ємистий.
І це не може не радувати.