Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Визнання класу

Переможець фотоконкурсу «Дня» «збирає врожай» i в Росії
15 жовтня, 2003 - 00:00

В ідразу дві нагороди отримав у Москві на Міжнародній фотовиставці «ІнтерФото» фотокореспондент «Дня» Микола Лазаренко. У найпрестижнішій рубриці конкурсу «Пресс Фото России» «Новости-фотография» робота нашого колеги «На зустрічі Володимира Путіна та Леоніда Кучми» посіла третє місце. Інша його робота — «Дощ» (у нашій газеті вона називалася «Приватна територія» і взяла на V фотоконкурсі «Дня» приз від головного редактора) стала «срібною» в конкурсі «Мой Canon» на тему «Міські торжества» серед професіоналів. Але варто відзначити, що в цьому конкурсі згідно з ухвалою журі перше місце серед професіоналів цього року не присуджувалося. Виходить, що Микола Лазаренко — переможець. Друге місце він поділив із російським колегою, але, попри це, кожен отримав фотооб’єктив зі складною назвою «EF 70-200 MM 1:4 L USM».

Про свої враження від конкурсу та плани на майбутнє Микола Лазаренко в бліц-інтерв’ю рідній газеті:

— Що для вас означає перемога в конкурсі такого рівня?

— У якійсь мірі — самоствердження. Одна річ — емоційна думка простого глядача. Інше — дістати оцінку своїх робіт професіоналами. Що стосується конкурсу «Пресс Фото России», то це фотографи «Ассошiейтед Пресс», часопису «Тайм», фоторедактори часопису «Огонек». Це досить авторитетні люди, думка яких важлива для фотографів.

— У якому з міжнародних конкурсів ви мрієте перемогти більше за все?

— Найпрестижніший конкурс (не лише для мене, але й для всіх професійних фотографів) — це «Ворлд Прес Фото», який відбувається в Амстердамі. Перемогти в ньому — значить отримати фото-«Оскар».

— А які основні критерії «переможного» фото? Чи відчуває фотограф, що саме ця світлина — чемпіон?

— Не думаю, що фотограф відчуває світлину-переможця. Бо будь-який конкурс — це, попри все, суб’єктивна оцінка. Критеріїв, від яких залежить ухвала журі, дуже багато. Фундатор «Інтерфото» Люшен Перкінс близько 18 років ішов до своєї найвищої нагороди. Перемога залежить від конкретної події, складу журі. Існує думка, що один і той же склад журі, який розглядатиме роботи вранці й увечері, може дати абсолютно протилежні результати. Тому перемога в фотоконкурсі — це, свого роду, лотерея. Хоча є знімки, які одноголосно стають переможцями.

Колектив «Дня» щиро вітає колегу з «дублем» і зичить лише одноголосних ухвал журі престижних фотоконкурсів на його користь.

ДОВІДКА «Дня»

ІнтерФото — російсько-американська некомерційна організація, створена 1995 року, основною діяльністю якої є проведення щорічного конкурсу «Пресс Фото России» і щорічного московського Міжнародного фестивалю професійної світлини «ІнтерФото». Фундаторами цієї організації є: Люшен Перкінс — штатний фотограф «Вашингтон Пост» (США), переможець конкурсу «Ворлд Прес Фото», двократний лауреат премії Пулітцера, визнаний Національною асоціацією незалежної преси «Фотографом року», і Білл Сверсі. Інформація про ІнтерФото поширюється електронною поштою та розсилкою базою даних, яка містить близько 6000 адрес професійних фотографів, журналістів, студентів, захоплених любителів, професіоналів реклами та дизайну, акредитованих у Росії та інших країнах СНД іноземних журналістів і фотографів, а також редакцій російської регіональної та центральної преси. Популярність конкурсу зростає щороку — лише минулого року організація отримала понад 2300 робіт, що на 30% більше, аніж попереднього.

Володимир ДЕНИСЕНКО, «День»
Газета: 
Рубрика: