«Пілотний проект по здешевленню цін на ліки від гіпертонії успішно реалізується. Зараз МОЗ вийшло з ініціативою запровадити пілотний проект щодо держрегулювання цін на препарати інсуліну. Це стосується, як мінімум, 200 тисяч інсулінозалежних хворих. Порядок реалізації такого проекту ми повинні затвердити, обов’язково з урахуванням досвіду впровадження референтних цін на ліки від гіпертонії», — заявив учора прем’єр-міністр України Микола Азаров, відкриваючи засідання уряду.
Громадськість позитивно оцінила такий крок влади. В Міжнародній діабетичній асоціація в коментарі «Дню» зауважили, що домагаються від уряду такого проекту ще з 2005 року.
Людмила ПЕТРЕНКО, президент Міжнародної діабетичної асоціації України:
— Ми з 2005 року просимо уряд ввести рецептурно-компенсаційну систему й референтні ціни. До 2007 року ми мали централізовані закупівлі інсуліну, які здійснювало МОЗ. Це порушувало права пацієнта. Адже ті заявки, які подавали обласні ендокринологи в МОЗ, просто підтасовувалися під «можливості» вітчизняного виробника. Йдеться про вже всім добре відому катавасію, коли майже 70% населення, яке хворіє на діабет, добровільно-примусово лікувалося препаратами «Індару».
Потім від цієї схеми нарешті відмовилися й таки прийшли до децентралізації закупівель.
Цього року влада знову хотіла повернутися до централізованих закупівель. Адже коли субвенції пішли на місця, місцева влада почала проводити тендери й купувати препарати за завищеними цінами. Дійшло до того, що різниця у вартості одного й того ж препарату в областях сягала 20—30%.
Ми в Асоціації переконані, що поверненням до централізованих закупівель не потрібно вирішувати цю проблему. Є інший механізм. Разом із проведенням децентралізації закупівель державі потрібно ввести референтні ціни на інсуліни. Зараз уряд нібито збирається це зробити. Але, знову ж таки, зупинитися лише на встановленні референтних цін теж буде півкроком і не вирішить проблему зі зловживаннями на закупівлях інсулінових препаратів. Потрібно паралельно ввести в країні рецептурно-компенсаційну систему — реінбурсацію. Вона передбачає, що держава не наперед закуповує препарати, як це робилося раніше, а платить вже за спожитий інсулін. Ми отримаємо економію хоча б від того, що в нас не буде препарату, який викидатиметься через те, що вийшов його термін придатності.
Зовсім недавно уряд обмовився, що збирається впровадити реінбурсацію для другого типу. Ми вважаємо, що це не турбота про пацієнта, а порушення його прав, тому що знову «випишуть» три препарати вітчизняного виробництва, дадуть пацієнту, і це нібито благо для країни, бо ж принесе гроші у вітчизняну фармацію. І виходить, що начебто держава допомагає — дає гроші на препарат, але вона знову обмежить нас у виборі.
