Усніє Сейтосманова, яку зображено на цьому знімку, після повернення з депортації разом з сім’єю побудувала будинок в селищі Каменка і вже 9 років користувалася привозною водою — для пиття, приготування їжі, для поливання городу. Це було страшенно незручно — воду привозили лише два рази на тиждень і її не вистачало. Сьогодні у всіх жителів селища свято — за програмою ООН у них побудовано водопровідно-насосну станцію і тепер їх потреби забезпечено повністю…
Програму розвитку Криму ООН здійснює з 1996 року. Мета цього проекту, як заявляють працівники ООН, — допомога урядові України в збереженні миру та безпеки в Криму шляхом сприяння мирній інтеграції раніше депортованих народів. Передусім мається на увазі надання допомоги для поліпшення основних життєвих умов репатріантів, задоволення їх потреби в галузі охорони здоров’я, освіти, санітарних норм, комунальних послуг, економічної діяльності. За допомогою ООН у кримськотатарських селищах будувалися школи, медичні центри, і ось дійшла черга й до водогону.
Водопроводи та насосні станції будуються для восьми селищ, в яких загалом мешкає 16 тисяч осіб. Це — Біле, Каменка, Хошкельди, Акрополіс, Ай- Каван та інші. У 1996–1997 роках Програмою розвитку ООН було побудовано водогін довжиною 1100 метрів, розвідні мережі довжиною в 1,6 кілометра, що забезпечило водою частину мешканців цієї зони. Після цього було побудовано водовід довжиною 4080 метрів і насосну станцію з двома насосами. Фінансування проекту здійснює уряд Швейцарії в обсязі 750 тисяч доларів США і кримський Рескомнац у обсязі 80 тисяч доларів.
Станцію в селищі під Сімферополем урочисто відкрили постійний координатор Програми розвитку ООН в Україні Педро Пабло Вільянуєва, координатор представництва Швейцарського агентства розвитку та співпраці в Україні Джорджіо Фонтана та заступник голови селищної організації «Товариства інтеграції» Ельвіра Бекаєва.
