Київ донедавна мав лише один театральний фестиваль — «Мистецьке березiлля», на якому хоч би спорадично демонструвалися, дійсно, солідні й актуальні артистичні досягнення. Його «призвідник» Сергій Проскурня буквально задихаючись від безгрошів'я, все-таки знаходив сили надмухувати свіже повітря пошуків у затхлу й провінційну атмосферу театральної України. До речі, і цього року «Березiлля» планує подарувати киянам зустрічі з шекспірівською дилогією Еймунтаса Някрошуса «Гамлет» і «Макбет», московськими балетами Олексія Ратманського «Чарівність маньєризму» і «Сни про Японію», а також неординарними експериментами польської трупи «Гардженіце».
Але не «Березiллям» єдиним.., вирішили, очевидно, приурочити організатори нового фестивалю «Київ травневий», його до традиційного Дня столиці. Заправляє його організацією не менш енергійний і комунікабельний, ніж С. Проскурня, режисер Віталій Малахов. Заручившись підтримкою міської адміністрації, він має намір скликати до Києва різноманітні трупи — від серйозних драматичних і танцювальних колективів до вуличних театрів — з міст-побратимів української столиці. Їх, як з'ясувалося, чимало. Так що в травні кияни зможуть побачити не тільки театри з Білорусі, Польщі й Росії, але й таких екзотичних країн, як Південно-Африканська Республіка, Аргентина, Індія або Бразилія. Судячи за грандіозним розмахом презентації з приводу проголошення ідеї фестивалю, він, дійсно, претендує стати подією. Принаймні волю до європеїзацїї фестиваль демонструє відчайдушно.
