Зараз у штабах партій триває захоплюючий процес — ділення портфелів. НУ-НС і БЮТ проігнорували пораду Президента шукати компроміс із «Регіонами» й створюють свою «автономну» демократичну коаліцію з участю Литвина.
За офіційною інформацією, у п’ятницю, 5 вересня, у консультаціях брали участь від БЮТ — Юлія Тимошенко, Олександр Турчинов та Йосиф Вінський, від НУ-НС — В’ячеслав Кириленко, Юрій Луценко й Борис Тарасюк. Але журналісти також помітили міністра оборони Анатолія Гриценка й першого заступника глави Секретаріату Президента Івана Васюника.
За даними газети «Комерсант-Україна», була досягнута домовленість про те, що БЮТ займатиметься економічним та енергетичним секторами в уряді, очоливши відповідно Мінекономіки, Мінфін і Мінпаленерго. НУ-НС дістанеться соціально-гуманітарний сектор, а також МВС. І в будь- якому випадку Президент наполягатиме на своїй особистій квоті «силовики+дипломат» — голова МЗС, Міноборони, СБУ і Генпрокурори будуть від Ющенка.
У свою чергу УНІАН із посиланням на свої джерела, пише, що на зустрічі обговорювалася й можлива участь у формуванні парламентської більшості блоку Литвина, якому пропонується два варіанти. У разі входження блоку Литвина до складу коаліції він отримає посаду спікера, а також частину керівних посад в уряді й парламентських комітетах. «Якщо ж він не захоче увійти до складу коаліції, але буде готовий підтримувати нас під час голосувань, такий варіант також обговорюється, — він отримає посаду віце-спікера або одного з віце-прем’єрів», — розповіло джерело в керівництві НУ-НС.
Зараз, мабуть, найбільша інтрига — чи зможе щось завадити Тимошенко стати прем’єром. Адже завжди може знайтися якийсь камінь спотикання... У 2006 році прем’єрство Тимошенко також здавалося очевидним, але тоді тримісячна коаліціада закінчилася пшиком. Зараз Президент також має достатній ресурс, щоб затягувати процес, а Партія регіонів не бажає «мирно йти в опозицію». Як відомо, деякі регіонали погрожували, що їх депутати відмовляться від мандатів, якщо «Регіони» не пустять у владу.
Сама ж Юлія Володимирівна налаштована дуже рішуче. Вона запевняє, що її не лякають погрози Партії регіонів. «Якщо вони скинуть Раду, ми підемо на нові вибори. І виграємо їх. А «Регіони» отримають удвічі менше голосів, ніж їм дісталося 30 вересня», — заявила Тимошенко.
Проте спровокувати розпуск Ради здатний і БЮТ, який також отримав понад 150 мандатів. Якщо Тимошенко не запропонують очолити уряд, її соратники також можуть відмовитися від мандатів.
Ще один ризик — це саме голосування. Занепокоєння в бютівців викликає позиція деяких нашоукраїнців. «Домовляючись із керівництвом НУ- НС, ми мали на увазі, що отримаємо голоси всіх десяти партій. Але Матвієнко (лідер УРП «Собор») і Костенко (голова УНП) наполягали на тому, що договір із БЮТ повинен бути укладений з кожною партією окремо, а не блоком», — сказав в одному з інтерв’ю Євген Корнійчук (№ 10 в списку БЮТ).
До того ж усім відомий антагонізм Тимошенко та Юрія Єханурова. Про те, що Юрій Іванович не забув минулі образи, свідчить його лист до соратників. Він закликає не «звеличувати досягнення БЮТ і його лідера». На думку Єханурова, це ослаблює електоральну базу пропрезидентської сили. Політик говорить про президентські амбіції Тимошенко, яким підграють його недалекоглядні колеги. Проте, якщо до коаліції приєднається Литвин, то голосів вистачить із лишком і на демарші окремих нашоукраїнців можна буде не звертати увагу.
«Тимошенко повинна винести уроки з 2006 року і 2005. Стати гнучкішою та більш схильною до компромісу», — вважає політолог Кость Бондаренко. Тоді, на думку експерта, і без того чималі шанси Юлії Володимирівни різко збільшаться.
