Хоча насправді українській архівній справі налічується 155 років, «офіційний» відлік часу організації та утворення системи архівних установ історики починають з 1917. Тоді, у вересні, в столиці, створили Бібліотечно-архівний відділ у складі Департаменту мистецтв Генерального секретарства освіти Української Центральної Ради. Його головним завданням була підготовка архівної реформи та створення системи державних архівних установ. Першим головою Державної архівної служби був Олександр Грушевський.
Нині підпорядкована Держкомархіву України мережа архівів включає 693 установи, а Національний архівний фонд України налічує понад 54 мільйонів одиниці зберігання. Це — величезний культурний та інформаційний потенціал, у якому зосереджено пам'ять держави і народу за тисячолітню писемну історію. За даними Державного комітету архівів України, загалом за 155 років архіви України поповнилися 1,5 мільйонами документів. Найдавніші ж слов'янські документи Національного архівного фонду України датуються Х століттям.
«Національний архівний фонд досить успішно справляється зі своїми головними завданнями: забезпечує збереження архівних документів, їх доступності для громадян, створює відповідні умови для подальшого використання, — вважає заступник голови Держкомітету архівів Констянтин Новохатський. — Ми співпрацюємо з 30 комітетами іноземних держав, серед яких Польща, Болгарія, Чехія, Англія, Німеччина, Росія».
Як повідомила директор Центру державного історичного архіву України Ольга Музичук, щороку читальні зали архівів відвідують 15 тисяч дослідників як з України, так і з-за кордону. Фахівців радує, що українськими архівами дуже цікавляться іноземці. «У останній час гостей України дуже цікавить кадрова політика СРСР (здебільшого — Японію і Корею), система радянського сільського господарства (Ізраїль), також іноземні відвідувачі архівів полюбляють вивчати колишню систему освіти», — розповіла Ольга Гінзбург, голова Державного комітету архівів України. Також, за її даними, у фондах державних архівів знаходиться ще близько 4% не розсекречених документів.
Архіваріуси зазначають, що сучасна архівна справа потерпає від багатьох невирішених проблем: нестачі архівних приміщень для зберігання документів, коштів, на які б можна було забезпечити гідні умови утримання документів, також проблемою є нестача кваліфікованих кадрів. «Люди, на яких тримається сучасна архівна справа — справжні фанати своєї справи», — стверджує Ольга Музийчук. За словами фахівців, також гостро стоїть питання повернення з-за кордону тих документів, які по праву належать до історичної спадщини України...
Нещодавно, на День Незалежності, працівники архівів отримали солодку обіцянку: що до 2010 року в Києві на вул. Соломенській відкриється архівне містечко загальною площею біля 25 тис. кв. і бюджетом у 300 мільйонів гривень. Насамперед йдеться про будівництво нових, сучасних архівосховищ, які б гарантували довготривале збереження всіх видів документів. За оцінками експертів, це буде одне з найбільших в Європі архівних містечок.
