Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Вперед, Україно!» –2,

або Повернення Віктора Мусіяки
9 лютого, 1999 - 00:00

Добре, що організатори засновницької конференції партії «Вперед, Україно!», котра пройшла в суботу, здогадалися не називати цей захід з'їздом, оскільки він більше нагадував зустріч старих друзів один з одним і пресою. Серед гостей не були помічені і потенційні союзники «ВУ», вказані В.Мусіякою, — партії християнсько-ліберального та націонал-демократичного спрямування. Можна припустити, що відсутність видимого інтересу до події з боку і союзників партії, і влади, викликана, по-перше, тим, що партія «імені В. Мусіяки» поки не визначилася зі своєю генеральною лінією і створена тільки для персоніфікації свого лідера з конкретною політичною силою. А по-друге, небажанням самих засновників оголошувати ім'я кандидата, якого партія підтримає на президентських виборах. В. Мусіяка у своєму виступі заявив, що це буде вирішено не раніше вересня 1999-го року. Гість з'їзду О. Єльяшкевич в розмові з кореспондентом «Дня» не виключив своєї участі в новій партії (після виходу з «Громади», звісно ж). Все «залежить від вибору партією свого політичного обличчя», зауважив він. Однак позиція відчуженого спостерігача, яку поки намагається зайняти «Вперед, Україно!», дозволяє припустити, що «ВУ» не відразу визначиться з цим вибором.

Ірина ГАВРИЛОВА, «День»
Газета: 
Рубрика: