Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Врятоване свято футболу

Команді з Полтави вдалося розбудити для популярної гри цілий регіон
14 липня, 2009 - 00:00
«ДИНАМО» — «ВОРСКЛА» — 0:0 (4:2 ПО ПЕНАЛЬТІ) / ФОТО З САЙТУ FSDUNAMO.KIEV.UA

Вітчизняний Суперкубок, у якому напередодні сезону чемпіон України грає проти володаря Кубка України, був запозичений нами у нинішньому вигляді з інших країн, де саме так прийнято розпочинати новий футбольний рік. Утім, специфіка української футбольної конкуренції призводила в попередні роки до того, що Суперкубок постійно виборювали між собою «Динамо» і «Шахтар», які й без цього хронічно втомлені конкуренцією між собою. Ще трохи — й Суперкубок міг би перетворитися на другорядний захід, не дуже цікавий його безпосереднім учасникам, а значить і глядачам.

На щастя, цього не сталося. Не сталося завдяки «Ворсклі». Команда з Полтави не лише перетворилася за рік на одного з лідерів нашого футболу, виграла Кубок України та здобула право виступити в Лізі Європи УЄФА. Хлопці в зелених футболках разом із своїм тренером Миколою Павловим буквально розбудили для футболу цілий регіон. Треба було бачити десятки автобусів і сотні авто з уболівальниками «Ворскли», які їхали до Сум, де розігрувався Суперкубок! Причому їхали не лише із Полтави, а й з інших міст, де в любителів футболу з’явився несподівано близький, майже рідний предмет для уболівання.

Перед грою в Сумах я говорив із багатьма уболівальниками, й висновок виходив такий: футбольні глядачі втомилися від протистояння між Донецьком і Києвом. Люди хочуть нормального футбольного чемпіонату, де два перші місця не віддано заздалегідь двом найбільш авторитетним командам, де призи й нагороди виборює багато команд, де успіх приносять не лише багатомільйонні інвестиції, а й талант футболістів і тренерів. Мало хто очікував, що в Сумах уболівальників «Ворскли» буде в кілька разів більше, ніж уболівальників «Динамо», та ще й місцева публіка більше підтримуватиме полтавців. У цьому, до речі, не було нічого поганого для «Динамо». Уболівальники чемпіонів України традиційно мріють про Лігу чемпіонів, готуються до протистояння своєї команди з найсильнішими клубами світу. Тому тій же «Ворсклі» слід ще довго й багато працювати, аби її гра проти «Динамо» викликала такий же інтерес, як матчі Ліги чемпіонів. Ось такими були думки про наш Суперкубок до того, як арбітр на прізвище Геренда вивів на поле учасників поєдинку за Суперкубок України.

Сама гра виправдала усі сподівання глядачів. Полтавська команда довела, що не випадково виграла Кубок України й цілком здатна на рівних змагатися із чемпіоном. Київська команда в свою чергу продемонструвала зовсім новий футбол, якого динамівців вчить Валерій Газзаєв, новий тренер із Росії, який пообіцяв зробити в Києві найсильніший клуб Європи. Старий футбол прекрасно зіграного складу «Ворскли» виявився цілком достойним нового футболу «Динамо». У грі було вдосталь швидкості, боротьби, гострих моментів. Словом, усього того, що й має бути в грі за Суперкубок. Не було лише двох речей. І якщо першої — забитих у основний час м’ячів, дуже не вистачало, то відсутність другої у вигляді скандальної грубості, симуляцій, апеляцій, образ і тому подібного, могла лише втішити. І «Динамо», і «Ворскла» намагалися грати по-джентльменському, поважаючи одне одного й не переходячи рамки прийнятих у великому футболі емоцій.

Врешті виявилося, що самого лише бажання перемогти «Динамо» на основі нинішньої гри для «Ворскли» не досить, аби сподіватися на перемогу. У полтавців були нагоди забити м’яч, але вони були швидше випадковими, аніж логічними. Балканська основа полтавської команди із сербів, албанців та македонців досить успішно руйнувала гру суперників, але в атаці у «Ворскли» не було нападника, який був здатен подолати експериментальний захист «Динамо», де вперше зіграв Хачеріді, а більш досвідчений Бетао в останню хвилину був переведений у центр.

У «Динамо» новим було прагнення тренера команди не на словах, а на ділі спиратися на перспективних українських футболістів, а не на більш технічних і досвідчених іноземців. Згаданий Хачеріді, а також Єрмоленко та Зозуля відчули, що вони насправді потрібні команді, а їхній старший товариш Мілевський вперше вийшов на поле з капітанською пов’язкою й вже за дві години після виграної динамівцями серії одинадцятиметрових підняв над головою перший трофей, здобутий «Динамо» в новому сезоні.

Хочеться вірити, що футбольне свято, на яке перетворився матч за Суперкубок України в Сумах, дасть добрий імпульс усьому футбольному сезону й матчі національного чемпіонату, який візьме старт цієї п’ятниці, будуть такими ж цікавими та напруженими.

Микола НЕСЕНЮК, Суми — Київ
Газета: 
Рубрика: