— Ще зовсім недавно їх називали юними талантами, а нині музиканти вийшли на високі орбіти виконавської майстерності, — підкреслив маестро Сіренко. — Їх любить публіка. З Кім, Руденком і Четуєвим дуже цікаво працювати. Вони такі різні. Марію можна порівняти з вулканом. Коли вона грає, то своїм темпераментом запалює і оркестрантів, і публіку, настільки талановита і яскрава піаністка.
Кім народилася в Севастополі в сім’ї музикантів. Закінчила ДМШ № 1, клас Т. Кім. Перший міжнародний успіх до неї прийшов в 1994 році, коли вона завоювала третє місце на фортепіанному конкурсі в м. Сенігалія (Італія). Два роки потому перемогла на конкурсі юних піаністів Володимира Крайнєва, а нинішньої весни завоювала перше місце на конкурсі пам’яті Володимира Горовиця. Приймала участь у багатьох фестивалях. Гастролювала в Австрії, Голландії, Малайзії, Польщі, Росії, Туреччині. З 1998 року вчиться у Вищій школі музики і театру Ганновера (Німеччина) в класі маестро Крайнєва. Має записи СD.
На фестивалі у виконанні Кім особливо могутньо прозвучав Другий концерт для фортепіано з оркестром Сергія Рахманінова. Не поступався Марії Ігор Четуєв. Його зоряна година настала, коли звучали Концерт № 1 для фортепіано з оркестром і Соната № 2 С. Прокоф’єва. На якусь мить слухачам здалося, що над парком спалахнула блискавка.
— Ігор — аристократ зі своїм світовідчуттям — сказав Володимир Федорович Сіренко. — Він дуже цікава людина не тільки на сцені, але й в житті. Серйозний хлопець, філософ, який шукає відповіді на споконвічні питання і при цьому дуже тонкий музикант.
Йому 21 рік. Він також севастополець, учень відомого педагога Тетяни Кім (мами Марії), дипломант багатьох міжнародних конкурсів. Нині вчиться в Німеччині у професора Володимира Крайнєва. Як соліст виступав з Кримським, Санкт-Петербурзьким, Нижньо-Новгородським, Ізраїльським симфонічними оркестрами, «Віртуозами Москви», «Saint Cecilia», оркестром Бретані (Франція), Національним симфонічним оркестром України і Симфонічним оркестром Національної філармонії України. У 1998 році на Міжнародному конкурсі піаністів ім. А. Рубінштейна в Тель-Авіві став не тільки лауреатом I премії, але й отримав приз глядацьких симпатій, а також великий концертний рояль. Його гастрольні тури пройшли у Німеччині, Білорусі, Латвії, Литві, Канаді, США та азіатських країнах.
— Що ж до Вадима Руденка, то у нього безмежні можливості в техніці виконання найскладніших творів, — вважає Сіренко. — У музиканта море чарівливості. Ми подружилися з ним після спільних виступів в Ялті на фестивалі «Зірки планети», який проходив у вересні минулого року. Я б назвав Вадима одним з останніх відкриттів слов’янської фортепіанної школи.
Руденко — вундеркінд. На фортепіано почав грати з чотирьох років, а в сім дав свій перший сольний концерт. Він закінчив Центральну музичну школу і Московську консерваторію. Його вчителями на різних етапах були — Ганна Артоболевська, Вадим Суханов, Дмитро Башкіров і Сергій Доренський. Вадим — лауреат міжнародних конкурсів «Концертино Прага», ім. Королеви Єлизавети в Бельгії, ім. Паломи О’Ші в Іспанії, ім. Дж. Б. Віотти в Італії, ім. П. Чайковського. Багато гастролює по всьому світу. Виступав з кращими оркестрами під управлінням Свєтланова, Федосеєва, Сіренка, Темірканова, Ведерникова, Каца, Сінайського, Горенштейна, Дударової та ін. Записав кілька сольних компакт-дисків. Приймав участь в таких престижних фестивалях, як Менухіна (Швейцарія), «Моцартеум» і «Карінтійське літо» (Австрія).
Його виступи на київському літньому фесті стали фейєрверком. Вадим блискуче виконав Концертну сюїту з балету «Щелкунчик» (Чайковський—Плетньов), Сонату № 7 Прокоф’єва, Третій концерт для фортепіано з оркестром Рахманінова і Другий Сен-Санса.
Протягом трьох вечорів музиканти продемонстрували віртуозність володіння інструментом, підкоривши слухачів особливим тембром, самобутніми інтерпретаціями, драматизмом і ліризмом виконання творів світової класики. З іменами Кім, Четуєва і Руденка нерозривно пов’язане майбутнє української і російської фортепіанної шкіл.
