Міністр екології і природних ресурсів Іван Заєць не розцінює нинішнє стихійне лихо як результат ненадійності інженерного захисту території, оскільки, за словами міністра, після повені 1998 року була проведена величезна робота iз регулювання русел рік, будівництва гребель і берегових укріплень. Причиною ж трагедії є виключно погодні умови, заявив міністр позавчора під час «гарячої лінії» в Кабінеті Міністрів. Такої кількості опадів, як цього року, жителі закарпатських районів не бачили вже давно.
Роботи, проведені після повені 1998 року, дозволили значно скоротити можливі збитки. Цю проблему, на думку Івана Зайця, треба розглядати в контексті зміни кліматичних умов, таких як потепління і загальне збільшення кількості опадів. Факт надмірної вирубки лісів міністр екології і природних ресурсів не розцінює в причині трагедії як визначальний, оскільки останнім часом Державне управління екологічної безпеки вживало заходів щодо зменшення площі лісозаготівлі в цьому регіоні. За період 1991—1998 років її було зменшено на 105,5 тисяч кубометрів. Протягом останніх років лісу в цьому регіоні вирубувалося на 30–40% менше, ніж було розраховано. Важливим аспектом у розв’язанні проблеми закарпатського регіону, на думку Івана Зайця, є співпраця з країнами басейну річки Тиси, оскільки ця проблема вимагає комплексного підходу. Будівництво великої кількості гребель і берегових укріплень у цих країнах призводить до розширення рік на українських територіях. Підтвердженням доцільності співпраці є нещодавня зустріч міністрів екології Словаччини, Угорщини, Румунії й України, на якій обговорювалося це питання. Незважаючи на це, вважає міністр, проблема вимагає, безперечно, і локального розгляду. Треба продумати систему водосховищ (її відсутність робить нерезультативним будівництво гребель), а також стандарти для будинків на цій території: чи можливе взагалі будівництво в цьому регіоні нецегляних жител. Але у будь-якому разі ця проблема не може бути вирішена повністю, оскільки в закарпатському районі найгустіша гідрографічна мережа. Усього в області протікає 9426 рік, загальною довжиною 19793 кілометри. Природно, що в України немає економічних можливостей врегулювати усі русла бетонними засобами.
ДО РЕЧІ
За даними на вчорашній ранок, у потерпілих районах Закарпатської області залишаються підтопленими 245 населених пунктів (33,3 тис. будинків), зруйнованими — 1,5 тис. будинків, повністю знеструмлені 2 населені пункти, відключено 9 АТС, відселено 10858 чол. Як повідомляє прес-служба МінНС, на річці Тиса поблизу Чопа, де відзначався найвищий рівень підйому води, останній склав 1058 см (максимум — 1347 см). У вівторок на всіх ріках Закарпаття тривав стабільний спад рівня води.
