«Павуки», «косинки», драчі, бредні, «телевізори», електровудки та десятки сіток із найрізноманітнішими хитрощами — чого тільки не вигадає рибалка заради більшого улову. Те, як в Україні обходять закони й дивляться крізь пальці на нищення водного багатства, учора розповіли журналістам спеціалісти Київського еколого-культурного центру та організації «Екоправо-Київ».
Розмах водно-рибного браконьєрства в Україні вражає: за оцінками експертів, у незаконних рибалок на руках перебуває 50—60 мільйонів сіток та їхніх варіацій. Одна з найпопулярніших бід водойм — різноманітні електровудки, які, за словами експерта «Екоправа» Олега Листопада, перетворюють воду в діаметрі 20—30 метрів від рибалки в такий собі суп, і з часом водойми стають стерильними. Використання електровудки передбачає спеціальний гідрокостюм — аби не вдарило струмом. Щоб визначити такого мисливця за рибою, на озброєнні захисників природи уже є спеціальні винаходи, які дозволяють визначити наявність на водоймі електричного пристрою і навіть місце, де отаборився браконьєр. Та електрична вудка небезпечна не тільки для риби: були випадки, коли від струму страждали пірнальники, або й самі рибалки, яким закортіло помити у воді руки.
За допомогою браконьєрського спорядження, розрахованого на масовий улов, водойму можна винищити від усього живого. «Оце, подивіться, «фінка», — демонструє спеціальну сітку директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко. — На відміну від вітчизняних, ця складається із кількох шарів сітки, а вузли на ній не фіксовані, і коли тварина починає борсатися, вузли затягуються ще більше». Таким обладнанням можна ловити не тільки рибу: до сітки потрапляють і тритони, черепахи, вихухолі... яких після цього часто продають на Куренівському ринку.
Саме продуктові й господарські ринки найчастіше стають осередками продажу заборонених рибальських снастей. Безперечним лідером з продажів експерти назвали ринок «Рибалка» — під час рейдів тут фіксували 20 і більше точок продажу. По 2—3 місця з браконьєрським обладнанням є на Петрівці, на ринках «Нивки», «Святошин», «Юність», «Троєщина», а заборонені законодавством капкани вільно продаються у спеціалізованих магазинах мисливства та рибальства. Різноманітні протизаконні пристрої відкрито представлені на постійній китайській виставці у Києві.
Відповідальні особи охоче закривають очі на такі порушення. Як розповів юрист «Екоправо- Київ» Іван Парникоза, органи контролю за продажем браконьєрського обладнання дуже приблизно уявляють, що коїться на підконтрольних їм ринках. «Ми неодноразово зверталися щодо Куренівського ринку, але заступники начальника в один голос відповідали, що нічого протизаконного на ринку нема, — говорить І. Парникоза. — Після того, як документи і запити потрапили до начальника, ми спільно з міліцією провели по ринку рейд і знайшли кілька пунктів продажу. Але й тепер керівництво ринку не дуже слідкує за товарами».
Експерти закликають владу посилити карні заходи за виготовлення, збут і використання браконьєрських снастей. На сьогодні за Адміністративним кодексом України порушники мають сплачувати від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за виготовлення і збут подібної продукції, а за її використання штраф складає щонайбільше від 20 до 40 неоподатковуваних мінімумів. Тим часом відновити конфісковане добро досить легко: навіть рибінспекція, яка безпосередньо займається конфіскацією знарядь риболовлі, з часом продає їх зі складу за півціни...
