Цей перформенс проходив у залі, де експонувалися роботи двох київських майстрів Віктора Сидоренка (живопис) й Ігоря Гречаника (скульптура), об’єднані на виставці «Чарівність жіночності». Як сказали організатори, цей проект, «спроба художника та скульптора наблизиться до таїнств жіночності в різних її проявах».
А вчора вперше виставковий зал в Українському домі став майстернею скульптора, а процес народження скульптури фіксувався на відео: від пошуку теми, начерків ескізів до творення скульптури з пластиліну...
— Як правило, виставка — це подія, констатуюча створене художником за певний період, — підкреслив Ігор Гречаник. — А мене виставка надихнула на спробу створити щось нове. Скульптура народжувалася у процесі спілкування з відвідувачами. Адже коли роботи виставлено в просторі галереї, вони по-іншому виглядають, аніж у майстерні. Я помітив, що в цьому залі дивлюся на свої скульптури іншими очима. Наша виставка відкрилася 9 серпня. Пiсля спілкування з глядачами в мене з’явилася ідея провести перформенс і залучити відвідувачів виставки до творчості: самим спробувати намалювати ескіз чи створити скульптуру. Тому я проводжу відкритий творчий день. Як знати: може, хтось із глядачів, спробувавши малювати і ліпити, захоче також зайнятися творчістю — створювати картини чи скульптури... Протягом дня, за шiсть годин, моя скульптурна робота «Місячне сяйво» буде закінчена. Етюд я ліплю з пластиліну, оскільки створення скульптури у бронзі вимагає більше технологічного часу.
— На виставці представлено 16 ваших скульптур і в багатьох можна вловити риси прекрасної жінки. Хто ваша Муза?
— Є Муза Всесвіту, яка веде кожну людину, що творить, а для мене Муза має ще конкретні риси моєї дружини (Людмила займається організаторськими питаннями, проведенням виставок. — Т. П.). Я хочу підкреслити, що образи витають довкола нас... Коли відвідувачі виставки починають розпитувати, а що ви мали на увазі, створюючи ту чи іншу роботу, то на такі запитання завжди складно відповідати. Ось і я подумав: чому б не продемонструвати це наочно.
— Як правило, художники ретельно оберігають таїнство створення твору. Одна рiч давати майстер-клас для молодих колег, і зовсім інша — різьбити на очах звичайних людей. Адже глядачі вас відволікають, вимагають уваги до себе, пояснення того, що ви робите в даний момент. Вам це не заважає?
— Дійсно, під пильною увагою публіки мені працювати не дуже комфортно. Але я поставив собі мету: познайомити глядачів із процесом народження скульптури, і щоб кожний бажаючий спробував себе в новій іпостасі — скульптора чи художника. Адже процес творчості завжди непередбачуваний. Ніколи заздалегідь не знаєш, що ж вийде у фіналі. Для мене на кілька годин галерея в Українському домі стала майстернею, а контакт і живе спілкування з глядачами дав імпульс створити «Місячне сяйво».
— Варіант iз пластиліну ми побачили, а коли скульптура з’явиться в бронзі? Це буде експонат майбутньої виставки?
— 23 серпня я запрошую глядачів на презентацію — покажу роботу, створену під час демонстрації виставки «Чарівність жіночності». Це буде збірний образ жінки-українки.
