Якби українські керманичі частіше читали або хоча б цікавилися новинками розумної літератури, вони зробили б для себе велике відкриття. Виявляється, всі їхні дії і такі несподівані для них політично-економічні ситуації давно передбачені. Рік тому спочатку німецькою, а потім українською і російською мовами вийшла книжка російських журналістів Валерія Панюшкіна та Михайла Зигаря з красномовною назвою «Газпром. Нова зброя Росії», нове прочитання якої сьогодні, як ніколи, є актуальним.
Співавтора книги Валерія ПАНЮШКІНА називають одним із найпринциповіших та найпослідовніших російських журналістів. Проте сам журналіст вважає, що його погляди поки що в Росії не модні. Відразу після виходу згаданої книги автора зажадали бачити в «Газпромі», а сама книга стала бестселером у Німеччині.
Що думає про Валерій Панюшкін про україно-російський газовий конфлікт останніх днів? Чи можна було передбачити і, головне, уникнути цієї кризи відносин?
— Сідаючи за написання книги «Газпром. Нова зброя Росії», ви передбачали події останніх днів? І чому з року в рік повторюється одна і та ж сама картина, але не видно прагнення обох сторін змінити ситуацію?
— Ці події як фільм «Іронія долі або З легкою парою». Герої Рязанова кожного року з друзями ходили до бані, а ми кожного року перекриваємо Україні газ. Чесно кажучи, я ще не розумію, що намагалося російське керівництво довести цього року. Наскільки я уявляю собі ситуацію, Росія намагається продати один і той самий газ двічі. Є деякі конкретні люди, імена яких ми не знаємо, тому що ми не знаємо точно, кому належить компанія «Нафтогаз», — це туманна історія, проте, як і з «РосУкрЕнерго». Хто такі газові посередники — точно не відомо.
Уявімо, що ви незаконно торгуєте спиртом в 1930-і роки в США, де затверджений «сухий закон». Чи намагатиметесь ви скасувати «сухий закон»? Ні, звичайно, тому що ви на ньому заробляєте. Тут така ж сама ситуація. У Росії, судячи з усього, ця ситуація вигідна Путіну або близьким до нього людям. Таким чином, замість того, щоб привести ціни на газ у відповідність з ціною на нафту, що впала, російське керівництво, з одного боку, намагається врятувати «Газпром», який знаходиться в дуже неприємному фінансовому становищі, а з іншого боку, — хоче принести економічну вигоду української компанії-посереднику. Грубо кажучи, росіяни намагаються отримати гроші і як держава, і як приватна українська компанія-транзитер. У ситуації економічної кризи отримувати гроші двічі, на мій погляд, просто нахабство. При цьому я абсолютно не намагаюся показати ангелами українське керівництво. Вважаю, що з української сторони, дійсно, газ відбирають і роблять це незаконно. Є два боки, жоден з яких не є чистим. Якщо російська й українська влада гадає, що це все їм так просто обійдеться, вони сильно помиляються.
— Тобто ви вважаєте, що енергетична незалежність України не вигідна ні українській, ні російській владі?
— Саме тому, що газові питання «зав’язані» на політичній ситуації, вони приносять гроші приватним особам. Уявіть, що ми («Газпром») не можемо продавати Україні газ за європейськими цінами, але нам потрібна Україна як транзитер цього газу, і ми хочемо мати добросусідські відносини з братським слов’янським народом, тому раз і назавжди ми встановлюємо для українців ціну за газ, наприклад, у розмірі 50% від європейської. Ситуація стала зрозумілою. І все. І немає жодних спеціальних посередницьких компаній або хитрих переговорів кожного року. Але тоді пропадає корупційна схема, яка і є сенсом роботи чиновників, як у Росії, так і в Україні. У Росії ці схеми жорсткіші та нахабніші, тому що і влада, і ЗМІ монополізовані.
— За рік після виходу у світ книги «Газпром. Нова зброя Росії» у вас з’явилася необхідність змінювати або дописувати що-небудь у ній?
— У книзі є безліч нерозкритих таємниць. Багатьох речей про те, як працює «Газпром», ми не знаємо. Вочевидь, завдяки цьому і живі. Необхідність дописувати буде зрозуміла десь за рік, коли проясниться інвестиційна політика компанії, і стане зрозуміло, чи зможе «Газпром» витримати падіння вартості своїх облігацій, розплатитися з боргами, розвивати свої родовища... «Газпром» отримує величезну економічну допомогу та політичну підтримку від держави. Дуже важко зрозуміти, як почувається компанія насправді.