Ухвалення змін до виборчого законодавства України є однією з головних вимог, які Україна має виконати для підписання Угоди про асоціацію з ЄС в листопаді цього року. На цю тему вчора дискутували на засіданні круглого столу у Представництві Європейського Союзу в Україні політики, урядовці, незалежні експерти з України, Євросоюзу та США.
Зокрема, посол Сполучених Штатів в Україні Джон Тефт зазначив: «Для створення належного виборчого законодавства опозиція та громадянське суспільство повинні працювати разом із урядом». А голова представництва ЄС в Україні Ян Томбінський наголосив, що зараз необхідно робити все можливе для імплементації рекомендацій Європейської комісії за демократію через право (Венеціанської комісії).
Нагадаємо, раніше експерти назвали основні недоліки в українському законопроекті про вибори. Серед основних — невиправдані преференції, надавані парламентським партіям при формуванні виборчих комісій; певні обмеження права на свободу висловлення; відсутність механізму незалежного моніторингу фінансування виборчих кампаній; необѓрунтовані вимоги про обов’язкове п’ятирічне проживання кандидата на території України та неможливість осіб із судимістю балотуватися у народні депутати.
Однак в українському уряді заявили, що рекомендації виконають лише частково. Так, міністр Кабінету Міністрів Олена Лукаш підкреслила, що «у новий законопроект найближчим часом будуть імплементовані лише ті пункти, які несуть технічний характер». А заступник міністра закордонних справ України Андрій Олефіров наголосив на важливості не лише удосконалення, але й підвищення ефективності та дієвості реформи виборчого законодавства. Мовляв, навіть найкращий законодавчий акт в українських реаліях може стати причиною регресу процесу демократизації.
У той же час представники громадськості кажуть, що проблема не у законах, а у силі політичної волі чиновників. «У нас прийнято поширювати декілька стереотипів. Один із них — хороший закон не формує правил, — прокоментувала «Дню» координатор виборчих програм громадянської мережі «ОПОРА» Ольга Айвазовська. — Я вважаю, що чим кращий закон, тим менше можливостей вплинути на правила. Тобто чим менше «дірок», двозначностей або неконкретики у виборчих процедурах, тим менше шансів, що на них здійснюватиметься незаконний вплив. Це саме стосується виборчих систем».
Експерти також наголосили що Верховна Рада так і не стала майданчиком для дискусій. Приміром, прем’єр-міністр Микола Азаров неодноразово говорив, що головною перепоною для реформи виборчого законодавства є опозиція, яка щоразу блокує парламент і не дає ухвалювати важливі для країни рішення. Так само опозиція повсякчас нарікає на владу, яка просто відтерміновує вирішення конкретних питань і не враховує думку конституційної меншості. Утім, для того щоб досягнути консенсусу, необхідно йти на переговори і шукати компромісу: опозиція повинна позбавити владу її аргументу і перестати блокувати трибуну, а влада прислухатися до пропозиції парламентської меншості. Ефективність хоча б спорадичної злагодженості у діях політичних сил всі мали змогу побачити при ухваленні низки євроінтеграційних законів.
«Насправді, як ми бачимо з публічних заяв і дискурсу, влада прислуховується до порядку денного, до підписання Угоди про асоціацію, до вимог Європейського Союзу і заявляє про виконання того чи іншого пункту зі «списку Фюле», — каже Ольга Айвазовська. — Тож саміт у Вільнюсі просто необхідно використати як привід для того, щоб здійснити позитивні зміни в тих чи інших сферах, які стосуються наших спільних інтересів співпраці з ЄС. Тому ми — представники громадських організацій, експерти, журналісти повинні використати цей час для того, щоб максимально забезпечити підтримання діалогу з владою і просувати ті ідеї, до яких часто, коли не має якихось зовнішніх викликів, рамок, її представники залишаються глухими».
