Президія Верховної Ради Криму на прохання глави уряду автономії Анатолія Матвієнка прийняла ухвалу скликати завтра позачергову сесію, на якій буде розглянуто і затверджено нову структуру і новий склад Ради міністрів Криму. Голова Верховної Ради АРК Борис Дейч уже видав відповідне розпорядження про скликання і порядок денний сесії.
Тим часом не всі ініціативи Анатолія Матвієнка знаходять одностайну підтримку серед депутатів. Глава уряду запропонував структуру уряду в складі прем’єра, першого заступника, чотирьох віце-прем’єрів, міністра Ради міністрів і 12-ти міністрів. Це значно вужчий склад, аніж нинішній. Загальне скорочення планується в обсязі від 10 до 15 %. Передбачається також, що буде змінено статус республіканських комітетів — на їх базі буде створено комітети при уряді Криму, голови яких не будуть членами Радміну, як зараз. Передбачається, що комітети перебуватимуть під кураторством прем’єр-міністра, віце-прем’єрів і міністрів. Їхні керівники призначатимуться не Верховною Радою, а прем’єр-міністром.
Передбачається також, що станеться ряд ліквідацій, злиттів і структурних перестановок. Анатолій Матвієнко запропонував створити Міністерство з екології та природних ресурсів, утворивши в ньому управління з питань землі та лісу. Крім того, Матвієнко вважає, що у недалекому майбутньому потрібно створити при Радміні окремий кримський комітет iз питань землі, що не підпорядковується Держкомзему. «Більш важливого завдання, ніж навести порядок із землею, Радмін сьогодні не бачить», — запевнив він. Однак із цією пропозицією категорично не згоден член президії лідер депутатської групи «Союз», утвореної однойменною партією, Володимир Кличников. «Наша структура нічим у цілому не суперечить існуючій у державі, — сказав він. — Велику частину часу свого виступу в Криму Президент витратив на аналіз проблеми землі, а ми сьогодні рескомзем заганяємо разом iз екологами і лісниками. Для того, щоб швидше розібратися в земельному питанні чи щоб занапастити цю тему? Ми чотири роки займалися інвентаризацією. Хтось сьогодні розібрався, є в нас кадастр? Його немає у Криму… Так ми хочемо розібратися із землею чи хочемо поговорити про неї?»
Проблемні питання виникають також із Рескомітетом у справах національностей та депортованих громадян, який пропонується реорганізувати на Комітет при Радміні у справах національностей та депортованих народів. Експерти однієї з інформаційних агенцій у Криму звертають увагу на те, що «ця, на перший погляд, незначна зміна в назві загрожує Криму загостренням міжетнічних стосунків». Досі українське законодавство розглядало лише один народ — український. Тим часом кримські татари давно наполягають на наданні особливого статусу своєму етносу. Вони підкреслюють, що інші представники кримського населення, депортовані в роки війни з півострова — вірмени, болгари, греки і німці, хоча й виселялися за національною ознакою, але постраждали не як народ, а як національні групи. На відміну від них кримські татари в Україні є цілісним народом і тому повинні брати участь у створенні держави. На цій підставі вибудовується система аргументів на користь наділення кримських татар в Україні особливими правами і визнання за кримськотатарським етносом більшої, аніж сьогодні, правосуб’єктності, тобто права на власну державність хоч би у вигляді автономії.
Глава кримського уряду Анатолій Матвієнко запропонував також Верховній Раді Криму ліквідувати представництва республіки в Мінську і у Краснодарському краї, але створити в Стамбулі. Це викликало критику проросійських структур. Зокрема депутат Володимир Кличников заявив: «У нас немає національної громади, якій би було потрібне таке представництво. Кримськотатарський народ Батьківщину має тут, а не в Стамбулі. На догоду кому створюється це представництво?». Однак пропозицію глави уряду підтримали голова парламентської комісії з курортів і туризму Євген Михайлов і заступник спікера Ільмі Умеров, котрi, як і прем’єр- міністр, мотивували це потребою розвитку туризму та інвестиційної діяльності.
Тим часом, у Криму почала працювати комісія з перевірки дотримання законодавства та реалізації державної політики в сфері раціонального використання та охорони земель, яку створено розпорядженням Президента України ще 20 квітня. У зв’язку з цим у Радміні Криму організується особистий прийом громадян, прийом письмових звернень, працюють телефонні «гарячі лінії» для прийому звернень і скарг громадян iз питань землекористування. Анатолій Матвієнко вважає, що до наведення порядку в землекористуванні потрібно оголосити мораторій на будь-яке виділення земельних ділянок. За його словами, Президент України Віктор Ющенко і прем’єр-міністр Юлія Тимошенко підтримали запропоновану ним ідею розробки програми «Морський берег», яка стане основою розвитку кримського узбережжя, включаючи не лише Південний берег, але й неосвоєну ще західну та східну частини півострова. Радмін уже направив до Верховної Ради АРК подання про невідповідність посадi голови Республіканського комітету із земельних ресурсів Євгена Жагорникова. За словами кримського прем’єра, «ми не можемо головний ресурс, яким володіє сьогодні автономія, віддавати в руки бандитам і тішитися тим, що відповідні посадові особи допомагають розкрадати Крим».
