У вiвторок київський інтернат №3 для дітей-сиріт приймав почесних гостей — олімпійських чемпіонів нинішнього року: Олену Костевич (стрільба з пневматичного пістолета), Юрія Бєлонога (штовхання ядра) та Юрія Нікітіна (стрибки на батуті). Акція відбулася в межах соціальної ініціативи одного з найбільших мобільних операторів України, який задумав надати не лише фінансову, але й психологічну підтримку дітям-сиротам і дітям-інвалідам. Аналогічні акції заплановано у восьми регіонах, і вони повинні довести хлоп’ятам та дівчатам, що шанс домогтися значних цілей у житті є в кожного.
Юрій Бєлоног сказав, що «головне — це поставити мету, нехай навіть найменшу. Потім потрібно відразу перейти від слів до діла і кожного дня робити що-небудь для досягнення своєї мети. Якщо мета висока, то її можна розбити на дрібнішi. Дуже важливо при цьому навчитися відмовлятися від виконання швидкоплинних бажань, що заважають виконанню задуманих планів». Юрій вчився в спортивній школі далеко від батьків і тому особливо гостро відчуває потребу спілкування дітей зі старшими, які допомогли б їм зорієнтуватися в життєвих планах і були б здатні підтримати в складний момент. Йому в юності самому доводилося розбиратися з власними проблемами, вчитися приймати відповідальні рішення. За освітою Юрій педагог і дуже любить спілкуватися як із власними дітьми, так і зі всіма іншими. Горіли бажанням відразу обійняти всіх діток і інші чемпіони, які прибули на зустріч. Проте часу для невимушеного спілкування з хлопчиками та дівчатками практично не було виділено, і скоріше за все, діти так і не довідаються, як саме працювали над собою ці сильні люди, що навчилися долати самих себе.
У школі все проходило в кращих радянських традиціях. Діти за командою педагогів оплесками зустріли олімпійців і численний загін преси. Гості сказали декілька вітальних слів і чекали на головне, заради чого приїхали — запитань. Однак нi в однiєї дитини (а їх було близько сотні в залі), жодного запитання не виникло. Під час концерту школярі за сигналом вихователя автоматично плескали в долоні, заглушаючи самих виконавців і запобігаючи виникненню хоча б тіні емоцій на своїх ще дуже юних обличчях. Лише дехто злегка пожвавився, коли надійшов сигнал сфотографуватися з гостями. Менші хлопчаки притулилися до могутньої фігури Юрія Бєлонога, дівчатка оточили Олену Костевич, а інша група дітей спробувала зазирнути в очі Юрію Нікітіну.
