Ситуація, що створилася в державі, дає Україні унікальний шанс підійти до формування уряду з новими принципами. Досі Президент пропонував прем’єра, парламент довго вибирав його, потім прем’єр формував Кабінет, потім розроблялася програма дій уряду, або він взагалі працював у ручному режимі. По суті справи, депутати не знали, за що ж вони голосують. Критерій був один — щоб кандидат в прем’єри був хорошою людиною і фахівцем. Більш оптимальною і менш конфліктною уявляється наступна процедура. Президент пропонує фракціям чи блокам протягом місяця разом з кандидатурами на пост прем’єра і провідних міністрів запропонувати концепцію програми дій уряду, засновану на положеннях послання Президента. Кожна політична сила парламенту може відобразити ті провідні економічні параметри, які вона вважає першочерговими.
Якщо група фракцій зможе створити коаліційну програму, сформувати уряд, і забезпечить йому на вибори достатню кількість голосів, то Президент може підтримати такий уряд, з свого боку внісши корективу чи змінивши акценти.
Якщо ж фракції зуміють консолідуватися для створення такої програми, яка знайде підтримку більшості, і, таким чином, не зможе запропонувати склад уряду, то Президент може використати кращі блоки із запропонованих програм і сформувати уряд на основі тих фракцій, блоки з програм яких увійшли у вільну програму. Якщо ж фракції не зможуть запропонувати антикризові концепції, які заслуговуватимуть на увагу, то Президент може запропонувати свою концепцію і сформувати під неї уряд.
Очевидно, що в конкурсі концепцій і кандидатур прем’єрів можуть брати участь всі фракції, як ліві, так і праві, в тому числі і ті, що підтримували В.Ющенка. Таким чином можна буде перевести конфлікт інтересів у сфері політичній у конструктивне поле розв’язання проблем у сфері економічній. І виборці зможуть побачити прозору процедуру прийняття концепції, пересвідчитися, чия концепція краща.
Цілком можливо, що фракції, які підтримують В.Ющенка, зможуть запропонувати таку програму, яка влаштує всіх за термінами і механізмами. Правда, тоді доведеться перевести політику з площ в русло професійного розв’язання проблем.
Можна зробити тільки одне зауваження: програма повинна стосуватися не тільки економічної сфери, але й гуманітарної.
Таким чином можна укластися в 2-х місячний термін, встановлений Конституцією і максимально знизити напруження пристрастей.
