Нещодавно відбувся форум «Розвиток туризму на Житомирщині в контексті Євро-2012», його провели неподалік Житомира в новому ресторанно-готельному комплексі «Casa de Campo» обласна молодіжна громадська організація «Центр розвитку туризму» й фахівці управління культури й туризму облдержадміністрації. Ємність регіонального ринку в цій сфері, зазначив у своєму виступі голова згаданого центру, кандидат економічних наук Микола Костриця, за станом на нинішній час оцінюється орієнтовно в 80 тисяч гостей (з них приблизно 5 тис. іноземців), які при перебуванні в межах області витрачають за рік близько 115 млн. грн., але є значний потенціал. Нагальним завданням, на його переконання, є добровільна комплексна дія представників різних секторів, що працюють у галузі. Пізніше, в розмові з «Днем», він також відзначив, що область не дає спільних туристичних продуктів, не має загальних розкручених брендів, а з ними — системного уявлення про регіон як привабливий у даному сенсі. І саме поглиблення міжсекторної співпраці було метою форуму. З його слів, навіть за найскромнішими підрахунками, додаткова кількість гостей, які перебуватимуть у області або проїжджатимуть через неї транзитом під час проведення Євро-2012 (через Житомирщину проходить два транспортних коридори) може сягнути кількох десятків тисяч гостей з відповідним збільшенням витрат на перебування.
Що потрібно учасникам ринку? Керівник туристичної компанії «Стартревел» Олег Кучерук на форумі зазначив, зокрема, що готелі, як прийнято в розвинених країнах, мають запровадити істотні знижки на оплату проживання учасників тургруп. Крім того, від представників фірм надходили пропозиції диференціювати оплату відвідування музеїв — на їхню думку, вона могла б бути вищою, принаймні для привезених колективних відвідувачів, щоб турфірми могли мати з цього якийсь відчутний прибуток. Власниця «Casa de Campo» Марина Білецька, в свою чергу, говорила про те, що в програми екскурсій могли б бути введені кулінарні тури, і вона б не відмовилась направити своїх кухарів на відповідне стажування. Власникам придорожніх готелів на трасі Київ — Чоп (і не тільки) важливо також, щоб були дозволені й облаштовані спеціальні розвороти для заїзду до них індивідуальних авто та екскурсійних автобусів.
Учасникам форуму було запропоновано укласти меморандум про співпрацю в сфері туризму, відповідний проект був направлений на узгодження більшості зацікавлених сторін. Один із головних його пунктів — необхідність створення туристичних інформаційних центрів, найперше — в Житомирі й містах обласного підпорядкування. На це й на забезпечення оперативного адміністрування регіонального туристичного інтернет-порталу необхідна фінансова підтримка місцевих бюджетів. На виконання окремих програм і проектів, в тому числі — підвищення фахового рівня туристичних менеджерів, гідів, екскурсоводів, інструкторів, можуть використовуватися кошти підприємницького сектору. Необхідно також, вважає М.Костриця, прийняти нову обласну програму розвитку галузі на наступний період, оскільки дія чинної закінчується в цьому році. Відповідні пропозиції від громадських організацій і представників бізнесу збираються «Центром розвитку туризму» (про програму, розроблену Союзом краєзнавців «Патріот», «День» писав) і будуть представлені обласній раді та облдержадміністрації. Отже, громадськість і бізнес діють. Проте в зв’язку з реорганізацією міністерств і відомств України наразі не зрозуміло, хто й у якому обсязі буде займатися цією галуззю на державному й місцевому владних рівнях. Віце-спікер Микола Томенко нещодавно заявив, що «держава й уряд прийняли рішення ліквідувати туризм як напрямок», одним із проявів чого став проект Державного бюджету на 2011 рік, в якому на фінансову підтримку розвитку галузі передбачено всього 1 млн. 826 тис. грн. У такому разі цій сфері доведеться розраховувати лише на обмежені ресурси приватних і громадських структур. Окрема мова про певні податкові пільги, надані готелям.
Безсумнівно, можна сперечатися, чи варто серйозно нарощувати туристичний потенціал країни. Однак для таких регіонів, як Житомирська область, яку вже багато років відносять до депресивних (і за радянських часів вона була дотаційною), розвиток цього напрямку може спричинити економічний і соціальний прорив. Особливо з огляду на значний потенціал, на який вказують фахівці. Ліс, граніт, титанові та інші руди дуже скоро закінчаться. Тому індустрія «гостинності» могла б стати однією з підвалин регіональної економіки. Але лише за зважених і продуманих підходів.
