АНКЕТА «Дня»
01. Ви маєте чималий журналістський стаж. Чи відбулися за роки вашої журналістської діяльності зміни у взаєминах між столицею та регіонами, і в чому, на ваш погляд, полягають ці зміни на прикладі Поділля?
02. У вересні минулого року головою Хмельницької облдержадміністрації призначено Віктора Лундишева. Чи можете Ви назвати за цей час якийсь із заходів виконавчої влади, який був схвально сприйнятий населенням?
03. Нещодавно головою Дережнянської райдержадміністрації призначено Неонілу Довгань. З часу проголошення незалежності це перший керівник району — жінка на Поділлі. Як це було сприйнято місцевим політичним «бомондом»?
04. Як на Поділлі йдуть реформи на селі, як використовуються земельні сертифікати?
05. Визначiть, будь ласка, за десятибальною шкалою соціальну напругу у вашому регіоні.
06. Чи є у вашій області приклади вдалого господарювання навіть за нинішніх умов?
07. Перелічiть у порядку «руйнуючої вагомості» причини соціально-економічної кризи в Україні.
08. Наведіть, будь ласка, зразок місцевого політичного фольклору.
09. Хто з місцевих політиків, на вашу думку, найперспективніший?
10. Чого чекають люди від майбутнього президента?
11. Назвіть, будь ласка, політиків, які, на вашу думку, мають реальні шанси перемогти на президентських виборах.
12. Відкрите питання. Що ще важливого Ви б хотіли сказати?
1.Звичайно, відбулися. В регіонах зникає страх перед столицею. Особливо це помітно на прикладі міст обласного підпорядкування, голови яких приходять до влади без київської протекції. В результаті маємо перші паростки ділової співпраці, партнерства. Та й на вищому рівні приємні зміни. За 60 років існування Хмельницької області жодного разу її не очолював корінний подолянин. Нарешті торік головою облдержадміністрації призначений свій, рідний. Гадаю, що це — добра прикмета.
2.Регіональна виконавча влада в багатьох випадках виступає заручником столичного курсу. І все ж... Одне з перших розпоряджень нового голови облдержадміністрації Віктора Лундишева стосувалося забезпечення нафтопродуктами осіннього польового комплексу. Цей документ знайшов, як iще недавно казали, «палкий відгук» від Дністра до Горині. Особливо серед селян. Звичайно, не всі пункти розпорядження спрацювали. Йому чинили шалений опір. Але в тому, що область в основному успішно засіяла озиме поле, позитивну роль відіграла саме ця ухвала виконавчої влади.
3.Суб'єктивний чинник завжди матиме вплив на розвиток подій. Прикладом цього є той же Деражнянський район, який за однакових умов страшенно відстає від сусідів. Отож призначення Неоніли Довгань головою райдержадміністрації дуже вчасне й доречне. Це мужня, горда й розумна жінка. Отож переконаний, що гірше не буде. А взагалі, ми неделікатно відсуваємо жінок на задвірки.
4.Реформи на селі, як і всюди, конче потрібні. Скажіть, будь ласка, з ким і чим може конкурувати господар, в якого корова дає по 3 літри молока, а гектарний лан по 100 центнерів буряків? Це ж результати сторічної давнини. Отож реформуватись треба. Але як? По-більшовицьки ламати «все дотла»? Без фактичної допомоги й підтримки з боку держави? Руїну одержимо. Без матеріальної бази паї та земельні сертифікати матимуть такий же ефект, як ваучери для всіляких ВАТ, ЗАТ, ТЗОВ.
5.Подоляни дуже розважливі люди. Либонь через цю рису у Львові нас прозивають москалями, а в Полтаві — бандерівцями. І в тому є певний резон. Ми ніколи сторчма не кидаємось з однієї кручі на другу, сприймаємо світ багатовимірно. Хоча й терпець наш не безконечний. Он у тій же Деражні на кілька годин потяги зупинили, невдоволені містечкові лікарі, ветерани. Але на ці локальні конфлікти місцева влада реагує оперативно й толерантно. Тому протестні бали якщо і є, то мізерної величини.
6.Є, але мало. Хмельницькі кондитерська, макаронна, швейна фабрики, ще декілька переробних підприємств. Промислові гіганти, на жаль, ознак колишньої могутності не виявляють. Щоправда, з'являються обнадійливі приватні підприємства, але їхній зоряний час ще не настав.
7.У нинішньої кризи багато витоків. Тут і минуле, і сусідські біди, яких економічно ні обійти, ні об'їхати. І все ж головне — недостатній рівень української еліти. Де наші Рузвельт, Ерхард, Ден Сяопін? Плюс чиновницький розгул. Щороку з'являється одне-два нових відомства. Служива братія в декілька разів чисельно переважила всі колишні райкоми, обкоми і ЦК партії. Яка економіка спроможна таке витримати, як керувати таким апаратом?
8.У центрі уваги місцевого політичного фольклору швейцарська тематика. Довгий час ходив анекдот про маленьку хатинку в Альпах, тепер — про громадські камери схову.
9.Голова обласної спілки промисловців і підприємців Іван Дунець, лідер соціалістів Володимир Співачук, міський голова з Хмельницького Михайло Чекман. Останній у публічну політику не дуже рветься, але завдяки значним успіхам у розвитку економіки має великий авторитет.
10.Порядку, соціальних гарантій, віри у кращий день.
11.Серед реформаторів майже безальтернативний Леонід Кучма (?! — Ред. «Дня»). З ним міг би посперечатися Євген Марчук, але він надто інтелігентний, надто довго запрягає.
У лівому блоці фігури відомі. Хоча й Морозу, й Симоненку найтяжче доведеться конкурувати з Наталією Вітренко. Популістський геній цієї жінки невичерпний. А ще ерудиція, а ще ораторське мистецтво. В фіналі це може виявитись вирішальним.
12.Доконечно потрібен закон про відповідальність вищих посадовців. Тотальна безвідповідальність і цинізм згубні для держави, для всіх нас. Верховна Рада прийняла, а Президент підписав закон про підтримку засобів масової інформації і соціальний захист журналістів. І що з того? Закон повністю заблокований урядовцями. Працівники місцевих видань у жалюгідному матеріальному становищі. Убогий же журналіст — поганий журналіст. Він на всіх озлоблений, далекий від об'єктивної істини. Його за копійки можна купити. То як тоді будувати цивілізовану державу, неодмінним атрибутом якої має бути вільна незалежна преса?
Ведучий рубрики «Прес-клуб «Дня» Валентин ПУСТОВОЙТ Тел(044) 414-98-20, факс 414.43.31 e-mail:[email protected]
