1. Я вам не скажу за всю Одесу. Але особисто я ставлюся
до «центру» швидше із сарказмом, ніж з іронією, та ще й легкою. Яка вже
тут іронія, коли влада як не знала 1992 року, яку державу вона будує, так
і не знає досі. Якщо Одеський нафтотермінал і сьогодні ще під питанням
(при тому, що Росія щосили будує термінал у Новоросійську й Румунія також,
і ми просто ризикуємо не встигнути). Якщо Одеса — одне з найзручніших міст
для вільної економічної зони — багато років не може домогтися закону про
цю зону. Якщо в Одесі скасовуються законні вибори й оголошується фактично
надзвичайний стан. Одеситу треба дуже велике життєлюбство й гіпертрофоване
почуття гумору, щоб сприймати це з легкою іронією. Ми ж також їсти хочемо.
2. Звісно, є. Я вже не говорю про прикордонний конфлікт
із приводу острова Зміїний і пов’язаною з цим проблемою нафтоносного шельфу.
Минулого літа наша газета організувала експедицію в прикордонний з Україною
район Румунії, де проживає українська діаспора. Керівник експедиції, відомий
в Україні археолог і етнограф І. В. Сапожков зробив висновок про те, що
права українців на території Румунії, м’яко кажучи, не дотримуються.
Є й зворотний бік медалі. Ми ніяк не можемо зрозуміти,
що латиницю вже прийнято навіть у Молдові, — природна, органічно й історично
притаманна азбука для одеських румун.
3. Про якого Симоненка йдеться? Якщо це Петро Симоненко,
то він ніколи не був вихідцем із Одеського обкому КПУ. Якщо Валентин Симоненко,
то він давно вже широко не афішував перебування в свій час на звільненій
роботі в КПУ. Крім того, КПУ як була, так і залишається правлячою партією,
як би це не маскувалося. Щодо «змінилися» — «не змінилися», то я вважаю,
горбатого могила виправить.
4. Не вірю, що за нової муніципальної влади ці гроші буде
повернуто в повному обсязі. Позика мала свої правила гри. Але зараз кінь
вже не ходить літерою «Г». Це те, що шахові композитори називають казковими
композиціями. Можна зробити дошку круглою, можна ввести нові фігури, на
кшталт джокера в картах. Все це дає можливість довести, що позику не може
бути повернуто, навіть якщо побудувати житло або багатоповерхові гаражі,
які мали окупити позику й гарантувати повернення грошей.
5. На морі нерідко буває туман. У тумані, як відомо, нічого
не видно. Ні Гурвіц, ні Президент, який все це затіяв, не можуть бути маяками.
Пікейні жилети говорять, як хочуть: Гурвіц — це голова (в переносному,
природно, розумінні) або Боделан — це голова (в прямому і переносному).
Ясно одне: одеситів вважають у центрі нетямами. Й в одеситів буде, я вважаю,
можливість довести чи так це насправді.
6. Одеса-мама (так само, як і Ростов-тато) — це ярлик.
Такий же, як «француз-коханець», «англієць-джентльмен». Одна пані колись
мені зізналася, що з чоловіків на першому місці в неї негри, на другому
— шофери. Звідси й уявлення про Одесу, як про особливе місто, батьківщину
Мишка Япончика, де всі дотепні, де існує особлива мова, де нікого вже не
залишилося — найкращі поїхали за кордон.
Насправді Одеса — одне з міст України, не гірше, ніж, скажімо,
Львів або Ужгород. Але й претендувати на якусь першість я б не хотів.
7. Розкрадання Чорноморського пароплавства — й одесити
це знають — почалося, ще коли його начальником був В. В. Пилипенко. Ніхто
ніколи не провів чесного розслідування з приводу «Совкомфлоту» — створеної
в Міністерстві морського флоту СРСР структури, куди було продано добрих
три десятки суден ЧМП, причому найкращих. Не думаю, що П. Кудюкін сидить
заслужено. Можливо, на його місці повинні бути інші.
8. На мій погляд, Володимир Курєнной — лідер обласної організації
Ліберальної партії України.
9. Рішучих дій, заснованих на соціал-демократичних поглядах.
Якщо ти багато років не знаєш, яку державу будуєш, то навіщо ти?
10. Або Марчук, або Мороз. Хоча все залежатиме від можливих
фальсифікацій — у нас у цій справі накопичено великий досвід.
11. Чемпіоном міг би стати Лукашенко. Що не слово, то анекдот.
Це сильніше, ніж вірменське радіо.
12. Хотів би нагадати, що існує незалежна від грошового
мішка преса. І якщо її не вб’ють економічно, не задавлять судовими позовами,
якщо ми не дозволимо себе купити, то демократія в Україні виграє.
Ведучий рубрики «Прес-клуб «Дня» Валентин ПУСТОВОЙТ Тел.
(044) 414-98-20, факс 414-43-31 e-mail:master@day.kiev.ua
