Перша частина урочистостей з нагоди дня народження класика української музики Миколи Лисенка (22 березня відзначали 169-у річницю. — Ю.Б.) відбувалася в Меморіальній квартирі-музеї Лисенка. «Господинями» свята виступили Роксана Скорульська — багаторічна дослідниця спадщини музиканта (кілька років тому вона впорядкувала найповнішу публікацію листування Миколи Віталійовича), а також голова комітету Премії ім. М. В. Лисенка, композитор Ганна Гаврилець, яка урочисто оголосила про розширення «лисенківського братства». Цього року до його списку додалися двоє композиторів. Львів’янка Богдана Фроляк була відзначена за Другу симфонію (вперше твір виконувався в Києві Національним симфонічним оркестром під орудою Наталії Пономарчук), а київський композитор Іван Тараненко — за сукупну творчість 2008 — 2010 років. Притому протягом вечора неодноразово згадували про Міжнародний фестиваль академічної й сучасної музики «Фарботони», проведення якого в Каневі ініціював Тараненко. Третій лауреат — корифей української музикознавчої школи Тамара Гнатів — одержала нагороду за значні досягнення у педагогічній та науковій діяльності. Вона — автор першого підручника з історії зарубіжної музики українською мовою, численних статей у фаховій та загальній періодиці, професор кафедри «Історія зарубіжної музики» Національної музичної академії України ім. П.Чайковського, з класу якої вийшло близько півсотні дипломованих музикознавців та п’ятнадцять кандидатів наук!
Ввечері урочистості продовжились у НМАУ. В Малому залі консерваторії відбувся концерт, який провела одна з учениць Тамари Франківни — кандидат мистецтвознавства, доцент НМАУ Олена Корчова. Розповідями та виступами музикантів було вшановано цілу низку «родинних» ювілеїв: 125-річчя від дня народження Остапа Миколайовича Лисенка, який присвятив життя справі увічнення пам’яті свого батька та стояв біля витоків вітчизняного лисенкознавства; 115-річчя від дня народження його дружини Марії Тимофіївни; 70-річчя хорового диригента Віталія Романовича Лисенка. Піаністка Рада Остапівна Лисенко, якій цього року виповнилося 90 років (!), у супроводі камерного складу Державного естрадно-симфонічного оркестру України під орудою Миколи Віталійовича Лисенка (йому — 40 р.) виконала «Веснянку» й «Метелицю» з «Симфонічних танців» Андрія Штогаренка.
На вечорі звучала лише українська музика — від неофіційного гімну України «Боже, великий, єдиний» Лисенка на текст Олександра Кониського до фортепіанних творів композиторів-послідовників класика — Миколи Колесси, Василя Барвінського та Віктора Косенка. Блискучий екскурс по біографії Миколи Лисенка здійснив Михайло Степаненко, до якого Тамара Гнатів додала власний ліричний дитячий спогад про Остапа Лисенка, з сином якого нинішній професор Академії навчалася у львівській музичній школі-десятирічці...
Нині провідні музичні організації домагаються надання Премії ім. Лисенка, яка є найвагомішою відзнакою в галузі музичного мистецтва в Україні, державного статусу та відповідного збільшення її грошового еквіваленту, який сьогодні становить лише 5 тис. гривень.
