Міжнародна рейтингова агенція Standard & Poor’s змінила з «негативного» на «позитивний» свій прогноз виконання Україною зобов’язань в іноземній валюті. Це пов’язано з виконанням умов програми Міжнародного валютного фонду (МВФ) і виплатою третього кредитного траншу (3,2 млрд.дол.). Хто цього домігся? Нинішній прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко, безумовно, залишиться в пам’яті українців як один із найактивніших керівників нашої країни. Приклади в усіх у пам’яті: нинішній кредит МВФ, Криворізький меткомбінат, «газ Фірташа», Кременчуцький нафтопереробний завод. Та чи завжди ці досягнення йшли на користь країні?
Минулого тижня прем’єру довелося ліквідувати обвал гривні. Почалося з гнівної реакції. «На ринку валюти сьогодні проводиться цілком чітко спланована операція, причому жорстко спланована щодо України: через спекулятивні операції — руйнування гривні. На цьому сьогодні заробляють величезні гроші», — сказала Тимошенко журналістам і додала, що вже пустила по слідах добре організованого злочинного угруповання податкову. Тут Тимошенко не забула зазначити, що уряд обмежений у можливості впливу на курсову ситуацію: відповідні повноваження має в своєму розпорядженні лише Національний банк. Прем’єр виступила проти «жорстокої та нахабної спекуляції, яку не переривають ні силові структури, ні Нацбанк». Із таким настроєм вона прийшла на нараду до Нацбанку (як сказав один незалежний експерт, це була зустріч німого з глухим, що характеризувалася взаємними обвинуваченнями).
І звідки лишень сили беруться у нашого прем’єра для перманентних сутичок із противником? Але, зауважмо, вона так само добре вміє домовлятися і, що ще важливіше, змушувати домовлятися. У цьому плані багато вартий підписаний нарешті Президентом закон про особливості проведення заходів щодо фінансового оздоровлення банків. Невже його вступ у силу дозволить уряду нарешті вирішити долю двох проблемних системних банків — «Надра» й Укрпромбанку?.. Знак питання тут дуже великий...
Минулої п’ятниці прем’єр вирішила рятувати інший банк. Розіславши напередодні листи колишнім і нинішнім вкладникам «націоналізованого» урядом Родовідбанку, вона вирушила на «нараду» з ними: «Я хочу захистити кожного вкладника АТ «Родовід Банк» і маю уявлення, як цього досягти». «Відтепер я особисто, разом із Урядом, відповідатиму за те, щоб цей банк відновив свої успішні позиції, а ви, як його вкладник, не залишилися віч-на-віч із проблемами», — обіцяла Тимошенко людям, звертаючись до кожного з них на ім’я та по-батькові (лист надійшов, у тому числі, й автору, на «об’єднаному» бланку Кабміну й Родовіда). І відразу пригадався Чапаєв із його безсмертним запитанням: «Де має бути командир?» Уже і деякі художники натягли полотна на картини під назвою «Юля вмовляє вкладників повернути до банку, що прогорів, свої гроші»... А деякі інші майстри пензля ще думають. Їм хочеться бачити Тимошенко не на скакуні — у глибоких стратегічних роздумах над долею Батьківщини. Один із них — Президент України Віктор Ющенко. Він переконаний, що прем’єру слід працювати над проблемами економіки системно, готувати кардинальні, в тому числі й непопулярні реформи. Президент навіть насмілюється стверджувати, що отриманий завдяки старанням прем’єра третій транш, у разі відсутності реформ, принесе більше шкоди, ніж користі. У Секретаріаті Президента нагадують, що «затягування з необхідними заходами погіршує наслідки в майбутньому, адже відбувається виснаження всіх ресурсів на підтримку нежиттєздатної, популістської моделі державних фінансів».
Схоже, прем’єра просто підштовхують до заходів, самовбивчих для будь-якого політика, що йде назустріч виборам. Але чи можливий у нашій країні спеціальний центр, що диригує антитимошенківським опором? Чи це діє конкретна людина? Чи не про неї казав, не називаючи прізвища, перший президент України Леонід Кравчук, коли різко засуджував нещодавно того, хто влаштував невиправдане падіння гривні. За його словами, це ставить під загрозу стабілізацію, яка з’явилася протягом кількох останніх місяців (додамо: яку Тимошенко ставить собі у заслугу). «Я не повірю, що Президент не знає, хто є автором цього безладу», — говорить Кравчук. Про Президента нічого сказати не можемо, а ось у Нацбанку такої людини не знають і з Кравчуком не погоджуються. «Для девальвації є й об’єктивні причини... Курс, який ми бачимо сьогодні, відображає політичну й економічну ситуацію, соціальне напруження, невпевненість людей у завтрашньому дні. І тому це реальний курс», — говорить заступник голови НБУ Олександр Савченко. Наступного дня Нацбанк провів корекцію курсу. Однак учора долар дешевше, ніж за вісім гривень, купити не вдавалося. Тим часом «Родовід» учора почав складати списки вкладників, яким заборгував депозити. Обдурені «Надрами» й Укрпромбанком чекають своєї черги. Дуже нетерпляче. Перший віце-прем’єр Олександр Турчинов їх заспокоює: «Думаю, ми зможемо переконати НБУ активізувати роботу в цьому напрямі».
