Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«З копаного колодязя силомiць води не нап'єшся...»

16 серпня, 1999 - 00:00

Леоніде Даниловичу!

Звертаюсь до Вас з пошаною від жителів свого села. А можливо, за підтримки газети «День», і від більшості «пересічних громадян» України.

Леоніде Даниловичу, Ви ж українець (хоча досить вдало володієте російською мовою), тому знаєте це прислів'я: «На хрена попу гармонь». Для чого Ви напружуєте все своє оточення, усю свою владу, щоб знову посісти крісло президента?

Будемо відвертими. Ви довгий час працювали у космічній галузі промисловості Радянського Союзу. Біс попутав, Вас потягнуло в політику. Грішним ділом, зізнаюсь, що на минулих виборах я голосував за Вас. По-перше, аби не за Кравчука, а по-друге, якась консолідація.

Але! Ви одразу ж попали під вплив мафіозних структур. Не секрет ні для кого в Україні, що вся економічна політика керується мафіозними кланами. Ви повністю опинились під їхньою владою. Влада Президента запаморочила голову, Ви втратили відчуття реальності.

Подумайте, під час Вашого правління державою «пересічні громадяни» України перетворилися на злидарів (не враховуючи мафіозні структури і деяких підприємців, які мають змогу відпочивати декілька разів на Канарах і в інших екзотичних місцях).

Леоніде Даниловичу, Ви ще арифметику не забули? Я пенсіонер, отримував раніше пенсію 132 рублі. Буханка хліба коштувала від 14 до 20 коп. Тепер я отримую половину — 60 гривень (ще й багато, з надбавкою як учасник війни), а більшість сільських пенсіонерів отримують пенсію близько 30 грн. А буханка хліба коштує 65 коп. Математика?!

Леоніде Даниловичу, Вам не соромно? Довести до злиднів більшість населення України і претендувати на виборах на повторний строк???

Я був впевнений, що таке рішення Ви не приймете (але, на жаль, уже прийняли, і дуже активно). Ну, можливо, все- таки прокинеться совість?

Я переконаний, що громадяни України оцінять Ваш внесок у «розбудову» України і пiд час виборів приймуть своє рішення. Український народ дуже терплячий, але всякому терпінню є межа.

З повагою до Вас, Леоніде Даниловичу (а, можливо, й не дуже з повагою). Володимир ТЕРЕЩЕНКО, Київська обл., село Старе
Газета: 
Рубрика: