До початку XXIX Літніх олімпійських ігор чекати ще більш як 300 днів. Однак вже сьогодні організатори ігор та самі учасники стурбовані тим, щоб змагання пройшли чесно та високопрофесійно. Насамперед йдеться про дотримання антидопінгових правил спортсменами. Тому вже наразі Всесвітнє антидопінгове агентство (ВАДА) дбає про створення Регіональних антидопінгових агентств (РАДО) у всьому світі (вони уже діють у 119 країнах). Оскільки Україна активно бере участь у спортивних подіях світового значення, то вона теж долучилася до цього процесу (поки що наша держава стала членом Східноєвропейського РАДО, офіс якої розташований у Білорусі).
За словами президента Національного олімпійського комітету в Україні (НОК) Сергія Бубки, найстрашніша загроза для спортсмена — допінгові речовини.
— Їх вживання — це не просто зловживання правилами, а й порушення спортсменом морального кодексу, — переконаний пан Бубка. — В усьому світі заборонено вживати діуретики, анаболічні агенти, бета-2 антогоністи та речовини, що посилюють перенесення кисню. За порушення антидопінгових правил на спортсмена чекає покарання від попередження до довічної дискваліфікації. Тож перед тим як прийняти дозу стимулянтів, варто поставити на шальки терезів своє майбутнє — залишитися у спорті чи вийти з гри.
Оскільки в Україні зареєстровано 167 видів спорту (53 з них — олімпійські), то питання про членство у РАДО має вирішуватися за участю уряду. Як зауважує заступник міністра спорту, молоді та соціальної політики Віктор Христоєв, без бюджетних коштів справу важко зрушити з місця. Адже треба не лише створити орган контролю за використанням допінгу, а й розробити інформаційні та навчальні програми для уряду, спортивних організацій та спортсменів.
— І хоча програма розробляється спільними зусиллями усіх членів Східноєвропейського РАДО, та все ж чимало завдань треба реалізувати самотужки, — продовжує Віктор Христоєв. — Так, кожна країна повинна самостійно поширити у спортивному середовищі інформацію про ризик використання допінгу. Йдеться насамперед про організацію навчальних курсів для спортсменів та молоді в цілому. Крім цього, ВАДА допоможе країнам, що входять до РАДО, розробити ефективні програми підготовки інспекторів допінг- контролю. Саме на них ляже основна відповідальність за дотримання антидопінгових правил під час змагань.
Як відомо, вперше про створення РАДО у всьому світі заговорили тоді, коли під час туру «Де Франс» полісмени виявили в організмі учасників допінгові речовини. Як розповів заступник генерального директора ВАДА Роб Коллер, це стало поштовхом до прийняття Всесвітнього кодексу боротьби з допінгом у спорті.
— Оскільки лабораторії, що проводять аналіз проб спортсменів, найчастіше є незалежними організаціями, то контролювати їхню роботу дуже важко. Адже вони просто працюють у сфері спорту і не контролюються ВАДА. Тож у лютому 2007 року була прийнята Всесвітня конвенція з антидопінгу, — зазначив пан Коллер. — Відповідно до неї влада кожної країни повинна спрощувати аналіз проб у лабораторіях та стимулювати тих вітчизняних виробників, що не використовують допінгових добавок у їжу. Також ми пропонуємо створити Комітет управління результатами для всіх РАДО, в якому кожна країна матиме свого представника.
Однак тим спортсменам, що тільки-но вийшли на спортивну арену, не варто лякатися цих нових організацій та програм і тікати з корабля. Щоб утриматися на плаву, треба небагато. Перш за все, усвідомити, що чесність цінується скрізь, навіть у такому складному світі, як спорт.
