Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

"За фактом" трагедії порушено кримінальну справу

26 червня, 1997 - 00:00

24 червня в опікове відділення київської обласної клінічної лікарні швидка допомога доставила у непритомному стані журналіста Віталія Коцюка, редактора відділу культури газети "День". Завідуючий відділенням Леонід Клименко констатував опікове ураження шкіри потерпілого 1-2 ступеню на 40-45% поверхні тіла. Про походження опіку реанімаційна бригада однозначно судити не могла. На 17 годину того ж дня медикам вдалося вивести Віталія з шокового стану. Почали функціонувати нирки - це усунуло загрозу загальної інтоксикації організму, що могла б призвести до коми. Незважаючи на всі заходи, яких вживають, стан нашого колеги лишається вкрай важким.

Знов-таки у вівторок управління внутрішніх справ на Південно-західній залізниці розпочало слідство "за фактом". Начальник управління полковник міліції Володимир Рудик повідомив "День", що головна версія, яку відпрацьовують його підлеглі, - нещасний випадок. За словами полковника, журналіст міг бути уражений ударом струму... Але ця версія погано співвідноситься з реальними подіями.

Версія, якій схильні віддати перевагу міліцейські журналісти, що спеціалізуються на кримінальній тематиці, різниться з офіційною. Для киян давно вже не таємниця кримінальний "беспредел", що має місце у приміських електричках, особливо у вечірніх та нічних.

У потягах, користуючись незахищеністю пасажирів, "працюють" цілі злочинні клани різноманітної "спеціалізації": "клофелінщинки", "кишенькові злодії", "гоп-стопники", "гравці", "контролери", "беспредельщики" тощо. Сценарій типового для електрички пограбування немудрований: самотню, заздалегідь обрану серед пасажирів жертву відсікають, виводять на заздалегідь визначений полустанок і роблять із нею, що заманеться. Потім тікають з місця пригоди на автомобілі, який очікує неподалік. У випадку з нашим колегою, можливо, злочинці, побачивши документи журналіста і злякавшись імовірного розголошення злочину, намагалися позбавитися небажаного свідка...

Запитань багато. Якщо наш колега став жертвою "оголеного дроту", де це могло трапитися? В електричці? На пероні? І чому за кілька перегонів від Боярки, куди він прямував? Де дипломат потерпілого? І де його документи, паспорт та редакційне посвідчення? Нарешті, де той місцевий житель (свідок), який знайшов Віталія і віддав йому свій одяг замість того, що згорів? Допомогти знайти відповіді на ці та інші запитання в змозі експерти-кримінологи, чиї висновки щодо характеру та походження опіків можуть надати нового поштовху слідству. Втім, експертизи по "гарячих слідах" чомусь не провели.

Виглядає дивним і те, що слідство не розглядає версію події, пов'язану з професіональною діяльністю В. Коцюка.

Коли номер готувався до друку, стало відомо, що транспортним УВС порушено справу. "За фактом".

P.S. Усіх, хто може допомогти розслідуванню злочину, просимо телефонувати за номерами 414-39-56, 414-98-27.

Редакція звертається до всіх, хто став жертвою розбійних нападів у приміських електричках у передмістях Києва упродовж останнього півріччя з проханням також зв'язатися з редакцією за наведеними номерами телефонів.

Гліб ПЛЕСКАЧ, "День"
Газета: 
Рубрика: