Звістка про смерть відомого баса, соліста Національної опери України Миколи Шопши викликала шок у меломанів і його колег по театру — він помер раптово від серцевого нападу на 59-му році життя.
Це був співак від Бога. Микола Сергійович віртуозно володів голосом, мав прекрасний акторський талант, а поза сценою це була людина комунікабельна, весела, пристрасний футбольний вболівальник, і остання наша розмова зі співаком була не про творчість, а про шанси української збірної на Чемпіонаті світу (див. «День» №94). Шопша мріяв, щоб наша команда перемогла... Програшу збірній Іспанії він не побачив. Його серце зупинилося за кілька годин до гри...
На Миколі Сергійовичу фактично тримався національний репертуар столичної опери: «Тарас Бульба», «Наталка Полтавка», «Мазепа», «Мойсей»... На наступний сезон співак готував нову партію Ярослава Мудрого з однойменної опери Г. Майбороди. Восени планувалися гранд-гастролі до Японії... Не віриться, що ми більше не почуємо шопшинський могутній, з красивим тембром, бас. Його заразливий, розкотистий сміх за лаштунками. Він покинув нас у розквіті таланту.
— Мені важко говорити про Миколу Шопшу — видатного співака і мого друга, — зізнався головний режисер Національної опери Дмитро ГНАТЮК. — Дуже шкода, що він помер на зльоті своїх творчих можливостей. Микола ще міг співати й радувати нас своїм талантом. Так, у нього були звання народного артиста України, лауреата Шевченківської премії, але я вважаю, що справжнього тріумфу і піку творчості він ще не досяг. Ми разом працювали над багатьма виставами. Я вважаю, що однією з найкращих його ролей є Тарас Бульба в однойменній опері М. Лисенка. А який блискучий характер Карася створював Шопша в «Запорожці за Дунаєм»! Він прекрасно розкрив образ Кутузова в опері «Війна і мир». У Миколи був широкий репертуар: Гремін, Мефістофель, Досифей, Виборний, Годунов, Базиліо, Захар Беркут — понад тридцять оперних партій і понад п’ятсот камерних творів.
Микола був людиною абсолютно не зірковою, вірним другом, чудовим партнером. З ним, як режисером, мені було легко працювати. Ми стільки планували зробити... До речі, у 1980 році, коли я був директором театру, прийняв його в штат. Микола відразу ж став активно виступати, влився в наш колектив. Незважаючи на різницю у віці — я старший — ми з Миколою товаришували багато років, а тепер я відчуваю, що осиротів....
Народився М. Шопша на Полтавщині 8 вересня 1947 року в селі Вереміївка, де й закінчив середню школу. Потім було навчання у Московській і Київській консерваторіях. Художню біографію розпочав в Ансамблі пісні і танцю Київського військового округу, а у 1979 році дебютував на сцені Національної опери України, якій віддав майже тридцять років творчого життя.
Учора опівдні в Національній опері відбулося прощання зі співаком. Миколу Шопшу відспівували в Михайлівському соборі, а поховали на Байковому кладовищі.
«День» висловлює співчуття рідним і близьким Миколи Сергійовича, колегам з Національної опери України.
