Скульптури молодого митця запрошують в доісторичне минуле людства у царство поганських символів і містики, де усе набуває нового змісту і вираження. «Пастка для диявола» — це не просто назва виставки, це своєрідне замовляння від нечистого, мовляв дізнається він, що для нього тут прилаштована пастка і не прийде. Отож, утворюється ніби магічне коло недоступне для сил зла, у ньому й існує ця виставка. Далі усе прокручується мов у прискореному фільмі — світ втрачає свої реальні контури і починає відчувати силу безликих «Духів землі». Вони маленькі, зразу не помітні, але слідують за вами по всій залі. Людина завмирає дивлячись на зорепад, забуває про звичні людські форми і розтікається — виникає нова істота, незвична, але дуже близька до зір. Так народилась скульптура «Плеяди». В такому ефемерному стилі витримані усі роботи — чи то статуї «Кентаврів», чи «Царівни». Їх об'єднує одна особливість — вони усі усміхнені. Можливо тому, що кожен хоче зрозуміти їх, втиснути в свої понятійні рамки, а вони тихенько вислизають з них, по- джокондівському усміхаючись.
