Володимир Березовський дізнався про те, що він уже не губернатор Запорізької області, зайшовши на сайт Президента в інтернеті. Тепер Березовський планує зайнятися лише депутатською діяльністю, — протягом півтора року він поєднував iз губернаторством головування в Запорізькій облраді. Чутки про те, що нинішнього губернатора планують «посунути», ходили з першого дня його призначення у 2003 році. Черговий пік загострення чуток настав у вересні 2004 року. Тоді мало хто з місцевих чиновників сумнівався в тому, що на посту Президента України буде Віктор Янукович. На посаду голови Запорізької облдержадміністрації пророкували народного депутата, члена фракції «Регіони України» Олександра Пеклушенка. Він став частіше з’являтися на екранах місцевих телекомпаній, вів (і, треба віддати йому належне, веде й зараз) широку благодійну діяльність, сконцентрувавшись в основному на інтернатах, дитячих будинках і селах у своєму виборчому окрузі. Але ситуація змінилася, і тепер про перспективи Олександра Миколайовича зайняти губернаторське крісло в Запоріжжі не говорять.
Ще одним кандидатом може стати колишній при губернаторові Карташові заступник голови облдержадміністрації Микола Байрак. Днями він заявив про входження до депутатської групи Народної аграрної партії України. Господарник, знайомий зі специфікою регіону, та при цьому ще й має «правильну» партійну прописку — що ще треба? Тут йому конкуренцію може скласти інший депутат обласної ради — Анатолій Береза, генеральний директор Запорізького абразивного комбінату. З 18 січня до своїх регалій він додав ще керівництво створеною на цій же сесії депутатською групою «Наша Україна», до якої увійшло 14 обласних обранців. Саме А. Береза зараз називається одним із найвірогідніших претендентів на посаду губернатора. «За» говорять наступні факти: один із найуспішніших генеральних директорів Запоріжжя, який забезпечує приріст виробництва на своєму підприємстві, своєчасно виплачує працівникам заробітну плату; журналісти вважали його одним із найвидатніших обласних опозиціонерів у обласній раді; у нього досить хороші, можна навіть сказати, прекрасні стосунки з Давидом Жванією — фінансистом кампанії Ющенка, небайдужим до місцевого абразивного комбінату.
Ще одна кандидатура — Олексій Кучеренко. Він уже був губернатором області, потім очолював КРАЗ, нині віце-президент УСПП. У лавах, близьких до нинішньої влади — «Нашій Україні» і співчуваючим їй партіям — помічений після першого туру виборів. Друге пришестя О. Кучеренка в крісло запорізького губернатора, якщо воно відбудеться, може викликати деякі запитання. Віктор Ющенко заявляв, що губернатори призначатимуться з «місцевих». Щодо Кучеренка ж це спірне твердження, — довгий час він мешкає в Києві. Друге — про спадкоємність старої й нової влади. Логічніше передбачити, що губернатор має бути справді новим, а не таким, який перебудувався «на марші».
Життя нового губернатора Запорізької області легким не буде. Пік промислового зростання 2004 року, який в області було зафіксовано на рівні 19% (найвищий в Україні), навряд чи повториться. Ситуація з зерновими ніби стабільна, але тваринництво в занепаді. Соціальні програми, якщо вірити прийнятому бюджету, знаходяться під загрозою зриву їхнього фінансування. І найголовніше — новому губернатору треба буде домовлятися з директорами. Запоріжжя — промисловий центр, і вплив тут мають саме директори великих промислових підприємств, таких як «Запоріжсталь» і «Мотор-Січ». Чи буде знайдено компроміс між новою владою та регіональною елітою? Чи зможе новий Президент переконати явно не дружній до нього (за підсумками виборів, рейтинг Ющенка стабілізувався на рівні 20%) регіон? Фігура губернатора буде ключовою для відповіді на ці запитання.
