Чи вже дозріли українці до того, аби дозволити їм вільне володіння вогнепальною зброєю? На своїх шпальтах цю тему «День» піднімав неодноразово. Наприклад, у матеріалі «Беззахисність — це провокація!», надрукованому в одному із серпневих номерів нашої газети, більшість наших експертів схилилися до думки, що нашим громадянам поки що зарано брати до рук зброю, адже, замість бажаного самозахисту, це може призвести до збільшення злочинності. До обговорювання теми права носіння особистої вогнепальної зброї долучилися й громадської організації, зокрема, «Міжнародна антитерористична єдність».
— Жодна держава світу, якою б вона сильною не була, не може гарантувати безпеку громадянам лише завдяки правоохоронним органам, — вважає почесний голова правління цієї організації Василь Крутов. — Тому українці повинні мати право на самооборону, а отже на носіння вогнепальної зброї. Однак для цього державі слід розробити та прийняти дієвий закон про зброю.
На рахунок того чи, маючи пістолети, не перестріляють наші громадяни один одного, пан Василь впевнений у протилежному: адже, як показує світова практика, неправомірне застосування вогнепальної зброї складає всього лише 1,5 %, натомість 90% вбивств здійснюються за допомогою предметів, які використовуються в побуті (ножі, сокири, молотки). І це не випадково — якщо злочинець стрілятиме із зареєстрованої зброї, то цим він одразу видасть себе. А ще, окрім обов’язкової реєстрації пістолетів та рушниць, їхні власники також мають відповідати необхідним вимогам щодо психічного здоров’я, віку, відсутності судимостей.
— Перевагу в отриманні права на зброю повинні мати окремі категорії громадян, які працюють в недержавному секторі безпеки — в охоронних фірмах, детективних агентствах, у банківській сфері. До речі, Асоціація українських банків вже давно заявляє, що її не задовольняє той обсяг послуг, який банківським установам надає державна служба охорони. Сьогодні триває перерозподіл власності, коли звичними стали напади на банки, рейдерські захоплення підприємств, тому бізнес, окрім самого себе, нікому захищати. Державі вже давно слід створити систему безпеки, яка б захищала усі форми власності. Однак, для цього необхідно прийняти Податковий Кодекс, закони про охоронну та детективну діяльність, про зброю та інші законодавчі акти. Також недержавна система безпеки потребує спеціалістів у цій сфері й слід зазначити, що деякі навчальні заклади вже почали їхню підготовку...
Якщо до прикладу згадати американський досвід, то жителі США право на особисту зброю отримали понад сто років тому. За статистикою, нині в США у приватних власників зареєстровано 200 мільйонів одиниць вогнепальної зброї. Сучасний американець без пістолета не уявляє свого життя, хоча на практиці користується зброєю дуже рідко. Але, як стверджує пан Крутов (котрий вивчав цю тему), знаючи, що у людини для самозахисту може бути пістолет, злочинець добре подумає перед тим, як на неї напасти. Право на особисту вогнепальну зброю вже здобули й мешканці деяких країн СНД, зокрема, Прибалтики та Молдови. Українцям ж залишається сподіватися тільки на захист з боку правоохоронців.
— Разом з тим, у нашій державі небувалих розмірів досягнув обіг незареєстрованої зброї. Нині в Україні купити пістолет не проблема. І це часто роблять бізнесмени, аби захистити себе. То ліпше б це відбувалося легально, — каже голова Всеукраїнського об’єднання зброярів Володимир Міхалєв. — На мою думку, слід розпочинати із перегляду постанови Кабінету Міністрів від 1993 року стосовно придбання та використання спецзасобів індивідуального захисту. Чому б не внести до переліку спецзасобів захисту бронежилети, шоломи, наручники, щити? А потім, після формування в нашому суспільстві культури володіння вогнепальною зброєю, прийняти закон про зброю.
Яким буде український ринок зброї, після того, коли кожному українцю дозволять мати пістолета, Володимир Міхалєв поки що не знає. Проте він переконаний, що підпільний ринок зброї державі приносить більше шкоди, аніж коли його легалізувати.
— Наприклад, у США пістолет Макарова коштує 100 доларів, в країнах Прибалтики пістолет ТТ — 50 доларів. Я думаю, що приблизно такі ціни мають бути й у нас і зброя продаватиметься у спеціалізованих магазинах, які матимуть відповідну ліцензію.
Китайський філософ Лао Дзи колись сказав: «Навіть, якщо меч доведеться застосувати раз в житті, це варте того, аби його носити все життя». Тому, щоб мати впевненість в особистій безпеці (навіть тоді, коли правоохоронці далеко), в Україні необхідно прийняти закон про зброю, і його норми повинні відповідати європейським нормам, які насамперед спрямовані на гарантування конституційного права громадян на захист свого життя. А от чи варто дозволяти українцям вільно купувати пістолети, то це питання ще залишається спірним.
