Повідомляючи про це з посиланням на Мінстат України, агентство Інтерфакс-Україна уточнило, що у 5,9% з працівників цієї категорії нарахування не перевищували рівня мінімальної зарплати (22 липня парламент підвищив її з 45 до 55 грн.). За даними Мінстату, 60% працівників зарплату було нараховано в межах 150 грн., тоді як у середньому по країні вона становила 158 грн.
Отже, понад 80% працюючого населення має номінальну зарплату (не рахую податків і заборгованості по цій же зарплаті), нижчу за 158 грн. (менше $80). Що це означає? Чи можна прожити на такі гроші, а тим більше виростити дітей? І чи може розвиватися вітчизняна промисловість, якщо у громадян така низька купівельна спроможність?
Коментар наукового співробітника Інституту економічного прогнозування НАНУ Марії Соколик: «Фактична межа малозабезпеченості в Україні набагато вища за офіційну й за нашими розрахунками становить 102–105 грн. А крім того, кожен працюючий несе ще додаткове навантаження з утримання дітей та інших непрацюючих членів сім'ї. Воно визначається коефіцієнтом 0,7. Разом реальна межа малозабезпеченості для працюючих членів сімей перевищує 173 грн., і, таким чином, переважна більшість населення живе, навіть якщо вірити нашій статистиці, за межею малозабезпеченості. Та є ще й чинник невиплати зарплати. Наші дослідження показали, що торік кожен працюючий як мінімум упродовж чотирьох місяців кредитував виробництво, не отримуючи заробітної плати за виконану працю. Це веде до деградації трудового потенціалу країни, до виродження її промисловості, адже головним для неї, як вважають економісти, є платоспроможний попит населення».
