Із такою ініціативою в боротьбі з кризою виступила дніпропетровська влада. У прокуратурі — здивувалися.
Як повідомив на сесії міськради перший заступник мера Анатолій Крупський, на скорочений графік роботи вже перейшли вісім металургійних і сім машинобудівних заводів. У зв’язку з цим, обсяг промислового виробництва в листопаді-грудні знизився майже вдвічі. Відповідно, гіршають і показники виплати заробітної плати. Якщо у вересні середня зарплата в Дніпропетровську становила 1998 гривень, то в умовах неповного робочого дня вона поменшала на 40—60%. За прогнозами економістів, до кінця року середній заробіток городян скоротиться ще більше, а в першому кварталі наступного він не перевищуватиме й 1000 грн. Одночасно очікується швидке зростання заборгованості з заробітної плати. Нині борги мають 65 підприємств міста. Загальна сума заборгованості перевищила 27 млн. гривень і, за прогнозом першого заступника мера, вона збільшуватиметься на 30% щомісяця.
Для того, щоб мінімізувати наслідки кризи, міська влада пропонує підприємствам свої економічні рецепти. Зокрема, пряме укладання договорів із придбання продуктів харчування і навіть часткову виплату ними заробітної плати. За задумом градоначальників, заводи Дніпропетровська повинні укладати з підприємствами харчової промисловості та сільгоспвиробниками договори з закупівлі продуктів без посередників. На одному з останніх засідань виконкому, яке пройшло за участю представників харчової промисловості і АПК, було вирішено створити інформаційну базу з переліком продукції, а також допомагати виробникам рекламою. Вже незабаром у місті планують розмістити кілька майданчиків, на яких проходитимуть ярмарки з обміну промисловою та сільськогосподарською продукцією. Міський голова Іван Куличенко порівнює такі майданчики з біржами, на яких «за порівнянними цінами можна буде придбати продукцію без грошей». За його словами, подібні схеми відомі з початку 90-х і вони дозволяють «на 20—30% вирішувати проблеми, пов’язан%і із завантаженням підприємств». І. Куличенко вважає, що прямий обмін промисловою та сільськогосподарською продукцією буде вигідний як жителям міста, так і села. З одного боку, пояснює він, «селянам не потрібно продавати свою продукцію перекупникам». З іншого — «промислові підприємства зможуть отримувати продукти для своїх їдалень за цінами нижчими, ніж у супермаркетах». Більше того, на думку мера, «частину зарплати — відсотків п’ятнадцять — можна було б видавати продуктами, узгодивши їхній набір». Наприклад, цукром, ковбасними виробами, молочними продуктами тощо.
Антикризові заходи міської влади в Дніпропетровську зустріли неоднозначно. Генеральний директор «Дніпровського машинобудівного заводу» Михайло Фількін вважає ідею прямого постачання сільгоспродуктів до Дніпропетровська без посередників цілком нормальною. Однак, зауважив він, обмін промислової продукції на сільськогосподарську далеко не завжди можливий. Якщо ми робимо телефонні станції, а сусідній «Південмаш» — ракети, то навряд чи така продукція потрібна фермерам. В обласній раді профспілок, як з’ясувалося, до можливості поставок дешевих продуктів із села також ставляться позитивно. Однак імовірність виплати заробітної плати продуктами харчування, як повідомив прес-секретар Віктор Коврига, поки що не обговорювалася. «Це буде поверненням до старих часів, — зауважив він. — Але все залежить від того, в якій ситуації ми перебуватимемо до майбутньої весни. Можливо, ситуація дійде до того, що виплата зарплати продуктами буде не таким уже поганим виходом».
Зі здивуванням ініціативу міської влади сприйняли в прокуратурі Дніпропетровська. «Виплачувати зарплату продуктами, — пояснила старший помічник прокурора Таїсія Твардієвич, — можна лише в тому випадку, якщо заяву про це напише сам працівник. Лише на його особисте прохання якусь частину заробітку можуть видати в натуральній формі. Без цього ніхто не має права нав’язувати людям ні продукти харчування, ні туалетний папір».
