Боротьба за квадратні метри стає своєрідною візитівкою нової влади. Принаймні такий висновок напрошується після двох «квартирних» скандалів, які розгорілися практично водночас. Йдеться про Інститут філософії НАН України, який, за переконанням Кабміну, мав поділитися своїми «квадратами» з Нацрадою з питань телебачення та радіомовлення. І МОЗ, що сидить ось уже майже місяць на валізах. Благо, що в філософсько-нацрадівській епопеї, про яку детально писав «День (див. №98, 3 червня), начебто настав «хепі-енд». За словами директора інституту Мирослава Поповича, на нараді у першого віце- прем’єра дійшли висновку, що вчених ущільнювати не потрібно. А Нацрада розміститься або на тих 300 метрах, що здаються філософами нині в оренду, або підшукає собі інший притулок. У той же час МОЗ і «Охматдит» — усе ще в режимі очікування.
Нагадаємо, все почалося з небезперечної ідеї Президента Віктора Ющенка створити в Києві так званий політичний центр. На його думку, було б логічно, щоб перші особи держави жили й працювали в Києві, а не добиралися б щодня на роботу зі своїх заміських резиденцій. І ось останнім штрихом до формування цього самого центру покликана була стати будівля МОЗ, яка затишно розташувалася в парку, поряд із Верховною Радою, Маріїнським палацом і Кабміном. Тільки замість урядовців від охорони здоров’я, за чутками, там повинні «поселитися» працівники Секретаріату Президента. На заміну МОЗ запропонували кілька приміщень — на вулицях Щорса та Лесі Українки. Щоправда, потім виявилося, що минулого року ці будівлі було продано чи здано в оренду, про що у Фонді держмайна... не підозрювали (!!!). «Доти, доки не буде вирішене правове питання з приводу цих будівель, МОЗ туди переїхати не може», — повідомив на прес-конференції міністр охорони здоров’я Микола Поліщук. Куди реальнішi варіанти — приміщення поліклініки заводу «Арсенал» на Кловському узвозі, видавництва «Преса України» на вулиці Анрі Барбюса та поліклініки «Охматдит». Але й у цьому випадку не все так просто.
Погодьтеся, ККД міністерства навряд чи зросте, якщо його підрозділи роз’їдуться по різних кінцях Києва. А саме так і планується: керівництво — у поліклініку «Арсенал», друкарня й архів — на «Пресу...», один лікувальний корпус, санітарна авіація й автопарк — в «Охматдит». Окрім того, виникає цілком логічне запитання про кошти на переїзд і ремонт. І хоча на прес-конференції М. Поліщук від відповіді ухилився — мовляв, нехай економісти рахують, — можна з упевненістю сказати: переселення обійдеться недешево. Фахівці твердять, що сума буде обчислюватися сотнями тисяч гривень.
Проте в цій історії куди більше співчуття викликає інша сторона — «Охматдит». За дивним збігом обставин, ця установа вже тривалий час перебуває в епіцентрі конфліктів. Спочатку на метри однієї з кращих лікарень країни «робила замах» приватна фірма. Як твердять у адміністрації «Охматдиту», їх змушували віддати «приватникам» понад 500 кв. метрів площі. Потім з підпорядкування «Охматдиту» вирішено було вивести генетичний центр — за неофіційною інформацією, він також припав до душі одній медичній фірмі. Про причини «атаки» на установу її керівництво висловлювалося недвозначно: велика територія, елітний район Києва... За «Охматдит» заступилася Верховна Рада. 1 червня було прийнято постанову «Про термінові заходи щодо збереження цілісності «Охматдиту», яка забороняла будь-яке відчуження майна, здачу в оренду та приватизацію землі, приміщень і обладнання лікарні. Цього ж дня МОЗ вирішив переїжджати до поліклініки «Охматдиту». І, за переконанням М. Поліщука, ті 15—20 кабінетів, які займуть урядовці, не завадять роботі установи.
До речі, вперше «Охматдит» і МОЗ опинилися, так би мовити, з різних боків барикад. Гіппократ у труні перевертається. За словами заступника гендиректора «Охматдиту» з поліклінічної роботи Лариси Бондаренко, починаючи з 1989 року до них систематично виявляли підвищену цікавість — то місто, то Академія медичних наук. І кожного разу Міністерство охорони здоров’я висловлювало своє категоричне «ні». І це при тому, що й їхнє приміщення на вулиці Грушевського викликає зацікавлення не вперше.
Нині ж і МОЗ, і «Охматдит» чекають на остаточну ухвалу влади. Позавчора віце-прем’єр із гуманітарних питань Микола Томенко заявив у ефірі телеканала «Тоніс» про те, «що «Охматдит» ніхто не чіпатиме, а МОЗу необхідно переїхати раз і назавжди». Кудись. Учора ж, коли верстався номер, ішло засідання Кабміну, на якому на порядку денному стояло питання «МОЗ—Охматдит».
Скоріше за все, «Охматдиту» вдасться відстояти себе вже вшосте (!). Як не кажи, а досвід є! Але нинішня історія все ж викликає здивування. Чому новим чиновникам, яких, за обіцянками, повинно ставати менше, критично не вистачає старих площ? І невже на 836 квадратних кілометрах площі Києва не знайшлося приміщення, в якому МОЗ могло б розміститися повністю і без скандалу? І чому єдино прийнятними для відомства виявилися кабінети лікарні — без перебільшення, медичної гордості країни. Iнакше кажучи, спроби переселення лікарів і філософів підозріло схожі. Хто ще може виявитися «зайвим»?
