Скоріш за все, ПЗУ все-таки висуне свого кандидата, вірогідно — лідера партії, але підтримає сильнішого висуванця, якщо такий з'явиться. Ясно одне — навряд чи це буде Л.Кучма, оскільки зелені вважають, що Президент обов'язково повинен представляти політичну силу, отож підтримуватимуть відповідний закон про вибори президента. Мабуть, поки що ПЗУ не наважується на відкриту «непідтримку», тож посилається на авторитетну думку американських фахівців, котрі вважають, що корумповане оточення Л.Кучми зменшує його шанси на перемогу.
Така позиція, вірогідно, зумовлена відчуттям зростання сили та значущості ПЗУ, чия фракція у ВР, за словами В.Кононова, «незабаром досягне 40 депутатів». Лідер ПЗУ не вважає, що дистанціювання партії від Президента якось пов'язане зі зниженням впливовості В.Рабіновича. І все-таки голова ПЗУ недвозначно попередив, що «коли хтось зазіхатиме на наші інтереси, то ми будемо не тільки захищатися, а й нападати». Те, що «загрозу» буде виконано, підтверджує вимога ротацій в уряді: В.Кононов вважає, що портфелі С.Тигипка і В.Голубченка, на відставці яких наполягають зелені, можуть «взяти» керівники нової хвилі, приміром, Кірюшин, Шевчук, Хмельницький.
№217 12.11.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»
