У українському Придунав’ї в черговий раз порушують питання про створення стратегічної залізничної гілки між найбільшими в країні річковими портами Ізмаїл і Рені в обхід Молдови. Депутати Ренійської райради звернулися до обласної ради з проханням вивчити та поставити на порядок денний питання щодо перспективи розвитку порту Рені, де працюють близько 1,6 тисячі осіб. Депутатський корпус Ренійської райради сподівається, що розгляд питання на рівні області з подальшим зверненням до нового Кабінету Міністрів дасть позитивний результат.
За словами депутата Ренійської районної ради, голови профкому місцевого морського порту Василя Лозовського, через те, що залізниця до Рені пролягає територією Республіки Молдови, пересування вантажів до порту обходиться значно дорожче.
«Порт Ізмаїл перевантажує 600—700 тисяч тонн на місяць, а порт Рені — до 150 тисяч тонн. Через відсутність вантажопотоку портовики змушені працювати неповний робочий день і отримувати 80% окладів. Можливо, в найближчій перспективі колектив буде переведений на 50% окладу», — розповідає Василь Лозовський.
Питання щодо будівництва залізничного сполучення між двома річковими портами порушувалося ще на зорі незалежності. Відсутність цієї лінії, як відомо, серйозно ускладнює життя Ренійському порту, колись найбільшому на Дунаї. Нині підприємство з’єднується з останньою Україною єдиною гілкою, що проходить територією Молдови. Проект виявився дуже дорогим для України й у результаті залишився під сукном. Будівництво 91 кілометра дороги по болотах і очеретах оцінювалося різними фахівцями на суму не менше 1,5 млрд. грн. Ще 26 липня 2006 року була ухвалена Постанова Кабінету Міністрів України №1007, підписана прем’єр-міністром Юрієм Єхануровим щодо будівництва залізничної лінії Ізмаїл — Рені, замовником якої мала стати Одеська залізниця. Проте новий уряд скасував вказану постанову, визнавши будівництво гілки витратним. За підрахунками на 2006 рік, на цю благу справу потрібно було виділити з казни держави не мало не багато — 3 млрд. грн. І це при тому, що проект окупиться лише через 200 років... Саме таку цифру озвучили в Міністерстві транспорту та зв’язку. «Будівництво повинні фінансувати приватні інвестори — самі перевізники й зацікавлені в експорті компанії», — заявив відразу після скасування постанови тодішній перший віце-прем’єр Микола Азаров. Міністр Микола Рудьковський назвав будівництво гілки «схемою з відмивання грошей».
Тим часом для багатьох — перш за все для портовиків — стратегічне значення дороги «Ізмаїл — Рені» перевищує вартість її будівництва.
«Цей проект життєво важливий для українського Придунав’я. Без цієї гілки наші дунайські порти, зокрема Рені, просто помруть», — наголошує колишній керівник обласного морегосподарського управління, екс-начальник Іллічівського морського порту та директор «Укрморрічфлоту», нині народний депутат (БЮТ) Юрій Крук.
«Усі проблеми, як не крути, виникають через відсутність гілки, — говорить інженер єдиного в країні комплексу з перевалки хлорвінілу в кенійському порту Микола Іваненко. — Нова гілка — це нові вантажі, нові гроші, нові робочі місця. Це як сніговий ком, який потягне за собою всі інші проблемні питання Придунав’я».
Фахівці розглядають питання щодо розвитку Придунав’я більш широко, ніж в аспекті створення однієї лише гілки «Ізмаїл-Рені». Зв’язок цього регіону з іншими регіонами країни здійснюється територією України лише через міст через Дністровський лиман. Цього року на рівні керівництва облдержадміністрації було заявлено, що стан моста близький до аварійного. Не в кращому стані й вся залізнична гілка на Ізмаїл. При цьому слід врахувати ще й енергозалежність районів регіону від Молдови. Тому в Одеській області зв’язок між двома річковими портами розглядають як початок відродження Придунав’я. Негативний же результат місцевих ініціатив буде сигналом до зворотного процесу.
