У галереї «Арт Мікс» відрилася виставка живопису Миколи Дахно і Людмили Туркевич.
Микола Дахно — відомий майстер акварелі, розгорнув перед глядачами широку географію пейзажів, велика частина яких з любов’ю представляє українську природу — гори і степ, горби і ліси — у різні пори року. На одних полотнах — хатини, що потонули в заметах і стоги сіна, покриті сніжною шапкою; а на інших картинах — лісові стежинки, що підтанули, коли під променями сонця сніг осідає, важчає, а дерева розпрямляють оживаючі гілки. Глядачі зупиняються і біля робіт, де показане буйство літнього різнотрав’я, поцятковане яскравими й ніжними плямами польових квітів, над якими здіймає крони могутній дуб. А осінні пейзажі демонструють розмаїття тонів, підвладних пензлю цього тонкого художника. У самому центрі експозиції перед публікою постає абсолютно новий у творчості Микола Дахно: на тлі далекого ще берега великий човен з вітрилами, охряно-теракотового кольору, як символ пройденого довгого нелегкого шляху, втоми, але не заспокоєності...
Людмила Туркевич виставила свої полотна вперше, і тим більше дивовижне відкриття, яке робить для себе глядач. Поруч із сьогоднішніми її роботами сусідують кілька картин, створених художницею багато років тому. Дивлячись на них, видно, як змінювалося світовідчуття Людмили протягом життєвого шляху. Вона закінчила Київський художньо-промисловий технікум (випуск 1973 р.) і вчилася у Студії образотворчого мистецтва у відомого маляра Василя Забашти. Потім працювала на Київській фабриці сувенірної продукції, де створювала оригінальні зразки живописних мініатюр у народному стилі. Її роботи неодноразово відзначалися на міжнародних виставках. Пізніше Людмила Туркевич працювала художником-постановником дитячих передач і вистав на ТБ. Робила ілюстрації до книг. Але щоб у всій повноті самовиразитися творчо, художниці часто не вистачало часу, бо родина і діти були основними її пріоритетами. І тільки коли діти виросли, Людмила знову почала писати картини. Виявилося, що вона накопичувала і відкладала в свою творчу скарбничку цікаві ідеї, задумки, які виплеснула в полотнах, створених за останній рік.
Творчість Людмили Туркевич схожа на вибух. Жодної системи і жодних стандартів. Її сюжети: від ікони до фантасмагорії, від філософської алегорії до лубка, від портрета до пейзажу. Переживши довгий період творчого мовчання, художниця заговорила, і її картини підтверджують, як багато вона може розповісти вдумливій людині.
