У Національному ботанічному саду ім. М. Гришка стало на 15 сортів бузку більше: співробітники саду й гості посадили ще одну бузкову ділянку (30 кущів).
Куратор колекційно-селекційної ділянки Василь Горб пояснює: «Спочатку викопайте яму — неглибоку, щоб покрити усі корені. Тепер ставимо кущ, і трошки присипаємо землею. Потім треба полити і обов’язково побажайте, щоб кущ розквітав і розростався».
Але перш ніж допустити гостей та журналістів до роботи, співробітники ботсаду провели невеличку екскурсію й дали вволю насолодитися повітрям і духом ранкової осені. Бузок — рослина невибаглива й терпляча. Український клімат кущам із Балканів підходить якнайкраще: навіть сильні морози вони переживають без шкоди для себе. А от грунт має бути в міру зволожений і в міру родючий. «Якщо ж до цього додати регулярне підрізання, поливання, удобрення, то бузковому роду й зовсім не буде переводу», — підкреслює Василь Кузьмич.
Нові сорти привезені від різних закордонних селекціонерів, у цьому допоміг i органiзував роботу банк «Родовід», а ділянку під них запланував іще одним із перших директорів ботанічного саду Леонід Рубцов. Саме за його проектами й розробками ще у 1948 році було створено бузковий сад — гордість дендрологів Києва. Серед перших саджанців, які збереглися й донині, сорти «Мрія» і «Красуня Москви» — із Московського ботанічного саду. Їх, звичайно, оновлювали й пересаджували, але кілька кущів досі лишилися від найпершої посадки, які можна визначити за характерними «скрученими в баранячий ріг» товстими стовбурами.
Бузкові «сходинки» у Києві займають три гектари у Видубицькій балці й налічують близько півтори тисячі рослин. «Тут росте 21 вид бузку з 28, що існують у світі, — пояснює нам екскурсовод, — всього існує близько тисячі сортів бузку звичайного, і практично всі вони є у нас. Особлива гордість — сорти від українських селекціонерів: «Полтава», «Леся Українка», «Тарас Бульба» та «Богдан Хмельницький».
Таке величезне сортове різноманіття відбивається і в кольорово-запаховій гамі саду: грона квітів тут є всіх відтінків: від сніжно-білого до темно-бузкового. Різняться квіти й за розмірами суцвіть: є величезні, густі й важкі із махровими або закрученими квіточками; а є китайські — дрібні, дуже щільно «наліплені» на гілках, є з такими пахощами, що розносяться далеко за межі ділянки... Якщо раніше селекціонери звертали увагу на кольорове різноманіття чи розміри, то тепер іде робота в бік подовження терміну цвітіння бузку. А тижні в ботсаду, коли цвіте бузок, тривають довше. Це відбувається за рахунок різних сортів, що починають квітнути раніше й пізніше.
Виявилося, що охочих садити рослини куди більше, ніж саджанців: наприклад, «День» посадив шість кущів, і не зупинився б на цьому, якби залишилися рослини. Нові саджанці ще зовсім молоді й потребують спеціального щоденного догляду, але ботаніки впевнені, що всі приживуться і не пропадуть. А навесні кияни та гості нашої столиці вже зможуть помилуватися бузковим розмаїттям.
