Стародавні печатки, пергаменти, прапор, гербовник — загалом 21 експонат представлено на виставці «Реліквії старого київського самоврядування», яка нещодавно відкрилася в Національному музеї історії України. Чимало з них експонуються у нас вперше.
Виставка вражає в першу чергу розмахом. За словами організаторів, у її підготовці взяли участь вісім закладів: музеї, архіви та бібліотеки із п’яти країн світу — Швеції, Німеччини, Росії, Польщі та України.
— У рамках святкування 1530-річчя Києва було заплановано близько 350 заходів, проте ця виставка посідає особливе місце, адже додому після тривалої перерви повертаються реліквії, — зазначив мер міста Олександр ПОПОВ. — Хотілося б, щоб якомога більше людей побачили ці унікальні речі, особливо важливо, щоб це побачило молоде покоління.
Найдавніша реліквія, представлена на виставці, — київська печатка, датована першою половиною ХVI століття. Цей раритет, наданий родинним музеєм Шереметьєвих, публічно експонується вперше. Також після більш ніж 360-річної перерви зі Стокгольма до Києва повернувся прапор міського самоврядування із зображенням герба міста, який зберігається в Державній колекції трофеїв Швеції.
Одним із найцінніших артефактів, який, до речі, прибув із Німеччини, є «Гербовник Георга Ортенбурга» 1602—1604 рр. (список гербовника Конрада Грюненберга 1480 р.) Масивний паперовий рукопис містить 20 малюнків та понад 2000 гербів, поміж них — найбільш раннє з відомих на сьогодні зображень герба Києва.
Також серед експонатів — табличка з поховання київського бурмистра Івана Сказки 1647 р. На виставці експонуються і два унікальні документи — грамота царя Олексія Михайловича про затвердження Данила Полоцького на посаді війта Києва пожиттєво (датована 20 червня 1667 р.) та грамота Петра І про затвердження Дмитра Полоцького на посаді київського війта відповідно до універсалу гетьмана Івана Мазепи.
Також серед важливих історичних джерел — копії малюнків Абрагама ван Вестерфельда, учасника воєнної кампанії литовського гетьмана Януша Радзивілла, датовані серединою ХVII століття. Серед інших пам’яток цього періоду — зарисовки козацьких прапорів з архіву Радзивілла, захоплених у 1651 р. у Києві, що нині зберігаються в Російській національній бібліотеці.
У вітальному слові посол Німеччини в України Ганс-Юрген Гаймзьот зазначив:
— Ця виставка засвідчує, що, починаючи з ХV століття, Київ був глибоко залучений у європейську історію, у середньовічне самоуправління. Це свідчить про європейські традиції законодавства та управління України.
Важливість подібних виставок як фактора інтеграції та співпраці підкреслив і посол Швеції Стефан Гуллгрен:
— Ми вже багато років плідно співпрацюємо з Україною, зокрема з Національним історичним музеєм. Загалом це понад 15 років співпраці між шведськими та українськими вченими. Глибоке вивчення історії є надзвичайно важливим, оскільки допомагає краще зрозуміти сьогоднішній день. І важливо, що ми володіємо історією, а не вона нами.
