Оптовий ринок електроенергії, в буквальному розумінні, завмер зараз в очікуванні. Чи діяти на основі нового закону, що відкриває простір для конкуренції, а отже, згодом і для зниження оптових, а далі й роздрібних цін (як нам уже довів досвід життя за умов нехай і недорозвинутого, але все ж ринкового середовища), чи керуватися «беззаконною» старою системою, коли держпідприємство «Енергоринок» все вирішить і за покупців, і за продавців, а в результаті й ті, і інші будуть у боргах...
Цікаво, що майже всі, хто від імені уряду має можливість вручну покерувати енергоринком, сьогодні під різними приводами виступають проти закону. Однак більшість учасників енергоринку і споживачів електроенергії підтримують цей закон, який, на їхню думку, спрямований на впровадження ринкових механізмів у електроенергетиці і підвищення ефективності роботи галузі. Керівники енергокомпаній і великих підприємств-споживачів, зокрема, позитивно оцінюють запровадження прямих господарських відносин між учасниками енергоринку, що, на їхню думку, в боротьбі за покупця стимулюватиме виробників до зниження ціни електроенергії, а енергопостачальників і споживачів електроенергії — до поліпшення розрахунків з генеруючими компаніями. Про чинну в Україні модель енергоринку, при якій держпідприємство «Енергоринок» виступає монопольним оптовим торговцем електроенергією, вони відгукуються несхвально, підкреслюючи її адміністративний характер, що, на їхню думку, призводить до погіршення фінансової і технічної ситуації в енергетиці.
«Закон — це ще один крок до ринкових вiдносин. Сьогоднішня модель не може працювати надійно. Для нас було б простіше мати прямі довготермінові відносини як із енергопостачальниками, так і з енерговиробниками. Це значно спрощує розрахунки і може їх поліпшити без втручання зі сторони», — сказав в інтерв’ю Інтерфакс-Україна гендиректор ВАТ «Західвуглезбутпостач» Мар’ян Пона.
На думку радника голови правління ВАТ «Харківобленерго», колишнього заступника міністра палива та енергетики Володимира Кривицького, «те, що зараз називають ринком, нічого спільного з ним не має, це — розподільник». З його слів, «ринок повинен бути системою відносин, а всі ці страхи з приводу прийняття закону — спроба державних чиновників зберегти своє втручання в роботу галузі і підприємств».
Директор Черкаської ТЕЦ Сергій Янішевський упевнений, що закон про оптовий ринок передбачає створення прогресивнiшої схеми відносин між учасниками ринку і збільшує можливості виробників ефективнiше продавати електроенергію. «Згідно з новим законом ми зможемо продавати електроенергію не лише в області, але й на всій території України», — сказав він.
На думку заступника голови правління ВАТ «Миколаївобленерго» Бориса Попова, передбачена законом модель енергоринку сприяє виникненню юридичної відповідальності за якість електроенергії, що поставляється, і її оплату. «Зараз відповідальності оптового ринку немає», — зазначив він. Як вважає Б.Попов, конкурентний ринок електроенергії на основі прямих договорів запустить в дію «масу економічних механізмів» на відміну від діючої моделі, яка прирікає енергокомпанії «на дефіцит коштів і зростання боргів». Він також вважає, що при ринковій моделі енергоринку обленерго і споживачі прагнутимуть до заощадження електроенергії.
На думку директора «ДКП Херсонтеплокомуненерго» Бориса Бурмана, впровадження закону може привести до зниження тарифів на електроенергію. «Якщо раніше питання стояло про підвищення тарифів на електроенергію, то зараз йтиметься про її здешевлення. Попит формує пропозицію, причому пропозиція вигідна для споживача, виникає безліч пропозицій і можливість вибирати постачальника», — сказав він.
