Приїзд до України міністра фінансів США пана Пола О’Ніла можна розглядати як досить значну подію в політичних відносинах Києва та Вашингтона. Преамбулою до цього візиту став прихід в Україну державного Ексімбанку США та його заява про те, що незабаром він розпочне кредитування американських компаній, які працюють в Україні. Віце-президент банку Джеффрі Міллер сказав у Києві: «Ми не встановлюємо жодних обмежень (за такими кредитами)» і додав, що обсяги фінансування залежатимуть від апетиту американських компаній (зацікавлених співпрацювати з Україною) на ресурси. Словом, американський капітал ухвалив рішення прямо працювати в Україні. Можна передбачати, що це було зроблено не без благовоління міністра фінансів, стурбованого, природно, насамперед проблемами своєї країни набагато більше, ніж нашої.
Днями сенат США схвалив нові розширені та вельми жорсткі санкції проти несумлінних керівників, які вводять в оману інвесторів. І відразу ж на американському фондовому ринку сталося обвальне падіння цін на акції, курс долара до ієни знизився до мінімальної позначки протягом останніх 9 місяців. Сполученим Штатам, чиє фінансове становище багато експертів оцінюють, як досить складне, схоже, слід шукати вихід із несприятливої ситуації. А саме: де прилаштувати гроші, які полишають американський фондовий ринок.
Тим часом вельми моложавий для своїх 67 років американський міністр, який має великий досвід роботи як у бізнесі, так і в державному управлінні, здійснив далеке турне безкрайніми просторами колишнього Радянського Союзу. Але не для того, щоб розповідати про проблеми своєї країни, а щоб вивчити та відкрити нові перспективні ринки для трохи здешевілого сьогодні американського долара. І ось О’Ніл, який о п’ятій годині ранку приземлився в Борисполі, як нічого не сталося, о 12.30 починає в Українському домі свою доповідь, присвячену проблемам становлення демократії та ринкового господарства на пострадянському просторі і, головним чином, в Україні. Він жодного слова не каже про надії та наміри Америки піднятися за рахунок конкурентоспроможності національної валюти, що несподівано підвищилася, а без нотки сумніву пояснює молодим українським ринковикам, як подолати чиновницькі рогатки на шляху малого і середнього бізнесу. Міністр також розповів про те, що уряд у нас повинен бути чесним і добросовісним, інакше з ринком нічого не вдасться, й закликав вкладати інвестиції в людину, наприклад, у початкову освіту та питну воду. Хоч, крім води, нам потрібна ще й каналізація, а крім початкової освіти — ще й вища. Все-таки країна з найбільшою в Європі кількістю наукових працівників на душу населення.
Та головний висновок, який зробив автор цих суб’єктивних нотаток, прослухавши дуже змістовну доповідь головного фінансиста Сполучених Штатів, пройняту, до речі, повагою до українського народу, — це те, що американські прикрощі можуть піти нам на користь. Америка намацує можливості для масованого вивозу свого капіталу, і для голодної на інвестиції України це більш ніж доречно.
