З 11 до 16 листопада в Києві пройде Фестиваль балету, присвячений пам’яті Анатолія Шекери.
Цей легендарний український хореограф прожив яскраве творче життя. За 64 роки, відміряних йому долею, він встиг поставити понад 40 балетів! Критики називали Анатолія Федоровича «монументалістом», зазначаючи, що в своїх балетах хореограф дуже точно і образно розкривав драматургію творів, створюючи вистави в оригінальній танцювальній пластиці. Шекерівські «Ромео і Джульєтта» та «Спартак» багато років є виставами-візитівками Національної опери України. На постановках майстра виросло декілька поколінь танцівників, які на сьогодні є національною гордістю нашої країни, а також і примами та прем’єрами провідних театрів Європи і Америки.
— Це був великий хореограф, чиє ім’я золотими літерами вписане до світової історії балету, — сказав «Дню» президент Української академії танцю Юрій Станішевський. — У величезній спадщині Анатолія Федоровича Шекери балет «Ромео і Джульєтта» є вершиною сучасної хореографії. До твору Сергія Прокоф’єва звертався багато хто з хореографів: Лавровський, Кранко, Нурієв, Григорович, але тільки балетмейстерська робота Шекери названа кращою в світі й нагороджена золотою медаллю ЮНЕСКО.
Шекерівський фестиваль — велика подія для Києва і України. У балеті, як ніде, традиції передаються з покоління в покоління, як естафета. На нинішньому фестивалі глядачі побачать кращі постановки Анатолія Федоровича. «Ромео і Джульєтта» і «Спартак» — балетні шедеври, а «Лебедине озеро» і «Болеро» — великі постановки. Що цікаво: йдуть роки, а ці вистави не старіють, вони так само хвилюють публіку.
— Кожного разу у Анатолія Федоровича балети народжувалися по-різному, — згадує вдова Шекери, педагог-репетитор Національної опери Елеонора Михайлівна Стебляк. — Готуючись до нової постановки він читав масу літератури, про кожний твір знав так багато, що міг написати цілу дисертацію. Для Анатолія Федоровича ніколи не було проблеми скласти танець. Раніше, ніж починати працювати, він ставив собі питання: навіщо ставити цей твір саме зараз? Він завжди працював із чудовою музикою. Наприклад, у балеті «Ромео і Джульєтта» використано авторську партитуру Прокоф’єва, яку спеціально привіз з-за кордону Рождественський (навіть у Большому театрі оркестровку було зроблено з купюрами). Можливо тому в його виставах дуже зрима музика. У Шекери не було улюблених балетів. Щойно він закінчував роботу — повністю втрачав до неї інтерес. Намагався навіть не дивитися, щоб колишня лексика не сиділа в нього в голові. Він хотів зробити нові редакції «Раймонди», «Ольги» і «Распутіна», а також поставити балет на біблійний сюжет «Втрачений рай», про те, що коли людина втрачає віру, то вмирає, але не встиг... Я мрію, щоб у пам’ять про Анатолія Федоровича в нашому театрі відновили його чудову постановку «Легенда про кохання», із якою він дебютував, як хореограф на київській сцені, яка прославила балетмейстера не лише в Україні, але й за кордоном.
Важко повірити, що вже вісім років як немає з нами цього майстра хореографії, але про Анатолія Федоровича пам’ятають колеги, учні, балетомани. Актори обожнюють виступати в шекерівських постановках, забуваючи про свої нещодавні травми і хвороби, і якщо бачать заявлені в афіші «Лебедине озеро», «Спартак» чи «Ромео і Джульєтту», то починають брати в облогу дирекцію, щоб саме їх включили до складу учасників. Танцівники говорять, що швидше видужують, депресії зникають, з’являється творчий кураж і відчуття, що вони отримують майстер-клас від самого Анатолія Федоровича, немовби дух балетмейстера прилітає на репетиції, а потім до зали на вистави.
На нинішньому фестивалі виступить ціле сузір’я солістів: Олена Філіп’єва, Сергій Сидорський, Максим Чепик, Ганна Дорош, Максим Мотков, Ігор Буличов, Ольга Голиця, Наталя Моцак та інші, з Донецька приїде Вадим Писарєв, який привезе свою молоду зміну з Писарєвської хореографічної школи. За диригентський пульт стане Аллін Власенко. На гала-концерті зі своїми новими роботами познайомлять глядачів провідні хореографи України: Алла Рубіна, Віктор Яременко, Вадим Писарєв, Дмитро Клявін, Віктор Литвинов, Сергій Бондур та інші.
Сьогодні спадщину Анатолія Шекери продовжує його вдова Елеонора Стебляк (в минулому відома балерина, а нині чудовий педагог, яка виховала ціле сузір’я чудових танцівників не лише в нашій країні, але й за рубежем). Саме завдяки Елеонорі Михайлівні, як кажуть «нога в ногу», передаються балетні уроки хореографа молодим акторам; проводиться Шекерівський фестиваль, на який завжди з великим нетерпінням чекають всі шанувальники Терпсихори.
