Церква, армія та медіа — три інституції, яким (як, до речі, і в Україні) найбільше довіряють громадяни Румунії. Представник одного з цих трьох «повірених» румунського суспільства, журналіст Влад Корнеліу відвідав учора редакцію «Дня».
Наш гість представляє газету «Realitatea Romaneasca» («Румунські новини»). Також пан Корнеліу є головним редактором щотижневого видання «Час». «Розказати читачам про Україну, виходячи за межі острова Зміїний і придністровського конфлікту, які найчастіше висвітлюються румунськими ЗМІ», — так означив мету свого приїзду пан Влад. Адже, незважаючи на те, що Румунія й Україна — доволі близькі країни, на батьківщині пана Корнеліу про нас знають надто мало. «Румунський читач вільніше орієнтується в містах Афганістану, ніж в містах України», — каже Влад Корнеліу. Відтак, на думку нашого гостя, слід — чим швидше, тим краще — розширювати спектр відомостей про Україну. Варто зазначити, що зараз у зв’язку з будівництвом каналу на Дунаї в румунському інформаційному просторі чиниться тиск на Україну.
Виявилось, що поняття свободи слова — категорія, що й донині чутлива для країн пострадянського простору, — вагоме й для румунських медіа. За словами пана Корнеліу, закони Румунії, які визначають це поняття, вельми близькі до законів Євросоюзу. «Свобода слова не може бути абсолютною, але ми до цього постійно прагнемо», — підкреслює пан Корнеліу. Проте й донині тамтешній медіа-ринок самі ж журналісти називають «дитячою хворобою» румунської демократії. Адже після розпаду старої системи й у них відбувся «вибух», який приніс за собою появу численних нових ЗМІ, подекуди не зрілих, агресивних й «імпресіоністичних», як назвав їх Влад Корнеліу. У цьому він вбачає схожість румунських медіа із ЗМІ країн СНД. Відтак важливим і правильним, на думку пана Корнеліу, був би взаємний обмін досвідом «четвертої влади» обох країн.
