Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Зустрічаємо весну з...млинцями

4 березня, 2008 - 00:00
ФОТО БОРИСА КОРПУСЕНКА

Розпочався сиропусний тиждень, відомий у народі як Масниця.

Традиційно Масницю відзначають в останній тиждень перед Великоднім постом і символізує вона проводи зими. Цього року сиропусний тиждень триватиме від 2 до 9 березня. Зазвичай у перший день гулянь обов’язково спалювали солом’яну бабу — символ зими, і закликали весну, граючи в народні забави. Саме це і робили минулими вихідними жителі Дарницького району Києва.

Ще одним атрибутом першого дня свята вважаються ігри з масним стовпом (високий стовбур дерева без гілок, iз гладенькою поверхнею, на вершечку якого прикріплені хустинки). Організатори свята вирішили не нехтувати давніми традиціями. Тільки замість хустинок прив’язали до його верхівки пакунки з подарунками. Але інші правила гри залишили незмінними: парубок мусить дістатися самого верху стовпа і зірвати пакунок, аби завоювати серце коханої дівчини. Проте зробити це не так легко, оскільки поверхня стовпа дуже гладенька, вилізти на нього можна лише скинувши одяг та взуття. Але така давня традиція не відлякала сучасних чоловіків, і кілька сміливців таки дісталися верхівки.

Жінкам також не довелося сумувати — вони смакували млинцями. За традицією, на Масницю жінка мусить з’їсти мінімум два млинчики, щоб завжди бути у парі. А ще народне повір’я твердить: хто наїсться млинців на Масницю, буде здоровим протягом усього року.

— Здавна млинці вважаються символом Сонця, — розповіла начальник Дарницького відділу культури Ніна Кузнєцова. — Із Сонцем пов’язана ще одна народна назва Масниці — свято Колодія (від «коло діє»), тобто сонце навесні починає підніматися все вище і вище, світити тепліше і яскравіше. У народі масниця завжди була веселою порою. Вважалося, що той, хто відмовиться її святкувати, житиме нещасливо і зазнає чимало лиха. Кожний день цього свята має свою назву. Масниця розпочинається в понеділок, який називається «зустріч». У вівторок — «загравання» — будують снігові фортеці та співаються веснянки. У середу — на «ласунку» — зяті приходять до тещ на млинці. Найвеселіший день Масниці — четвер («розгул»), коли опудало зими возять на колесі, при цьому співають веселі пісні. А в п’ятницю — на «тещині вечірки» — вже зять запрошує до себе тещу і пригощає млинцями. На «зовичині посиденьки» — у суботу — невістка дарує сестрам чоловіка: зовицям — подарунки.

В останній день Масниці — «прощену неділю» — усі просять один в одного прощення, приказуючи: «Простіть мене, люди!», на що треба відповідати: «Хай Бог простить!».

Інна ФІЛІПЕНКО, «День»
Газета: 
Рубрика: