Коли в країні по п’ять тисяч нових хворих на коронавірус щодоби, коли шикуються черги із карет «швидкої» допомоги, коли волонтери купують кисневі концентратори, а лікарі звертаються до депутатів із сигналом «SOS», країна, вочевидь, потребує непопулярних, але жорстких рішень щодо стримання пандемії. Власне, на них суспільство чекало ще від першого локдауну.
Пів року уряд вичікував, щоб таки наважитися на жорсткіший карантин, ніж просто зонування країни за кольорами. У неділю, 11 жовтня, голова парламентського комітету з питань охорони здоров’я Михайло РАДУЦЬКИЙ опублікував 10 рішень, котрі влада ухвалила на спільній нараді в Офісі Президента. Деякі з цих рішень вже озвучили міністри освіти і науки та охорони здоров’я. Так, школи можуть піти на передчасні канікули вже з 15 жовтня до кінця місяця (ще минулого тижня у Києві, приміром, ішлося про старт вакацій 21 жовтня).
На тимчасову «дистанційку» переходять заклади вищої освіти. У червоних та помаранчевих зонах запроваджуються обмеження роботи закладів громадського харчування — ресторанів, клубів. З 22:00 вони мають зачинятись. МОЗ повинно збільшити запаси засобів індивідуального захисту та медичних препаратів, які застосовуються при лікуванні ускладнень коронавірусної хвороби.
«За наказом Президента в Києві, Одесі, Маріуполі починається підготовка до розгортання великих інфекційних госпіталів на випадок перевантаження медичних закладів першої та другої хвилі. Госпіталі плануємо розміщувати в існуючих великих приміщеннях — в Києві це може бути Палац Спорту, — зазначав Радуцький. — Президент доручив готувати відомчі лікарні та заклади, підпорядковані Медичній академії наук, до прийняття хворих на СOVID-19. Залучаємо інтернів та студентів старших курсів медичних ВНЗ до роботи в інфекційних відділеннях (це рішення викликало обурення у медперсоналу. — Ред.). До кінця місяця місцева влада має обладнати 80% ліжкомісць з хворими на коронавірус подачею кисню. Для цього уряд виділив регіонам 572 млн грн».
Серед інших пропозицій — штрафи для підприємств, підприємців, установ, організацій, які пропустили в громадське приміщення чи громадський транспорт людей без вдягнутих респіраторів або захисних масок (3400-5100 грн). І наостанок — збільшення ПЛР-тестів з 30-35 тисяч до 50 тисяч на добу. На це уряд виділив 260 млн грн.
Тестування справді може спинити стрімке поширення коронавірусу в Україні, але, як зауважила співробітниця Інституту економіки та прогнозування НАН України Олена ГЕРАСІМОВА, спочатку треба зрозуміти, який рівень виявлення хворих буде в Україні зі зростанням кількості тестувань: «Сьогодні на одного виявленого хворого припадає шість зроблених тестів. І якщо на 50 тисяч тестів буде 8 тисяч хворих щоденно, то це «збільшення» ні про що, — пояснює вона. — Щоб було зрозуміло, Туреччина, яка упродовж тривалого часу тримається на плато з щоденною кількістю хворих 1,5 тисячі, робить щодня 110-120 тисяч тестів. Тобто на одного хворого більше, ніж 70 тестів. Країни, що сьогодні показують найбільший приріст хворих — Румунія, Польща, Іспанія, Франція, Ізраїль — мають співвідношення тестів до виявлених хворих 10 до одного. Тобто вже сьогодні Україна повинна робити більше, ніж 60 тисяч тестів щоденно. І це лише для того, щоб не довести країну до катастрофи. Для стабілізації темпів, як показує світовий досвід, рівень тестування повинен бути 50 до одного. Це, звісно, якщо не витрачати кошти на дороги замість реактивів і лабораторій».
