Розмірковуючи над тим, яким ювілейним датам, вагомим для України подіям, значущим історичним рубежам варто приділити особливу увагу в новому, 2017-му році, ми в «Дні» врешті зробили в чомусь, може, незвичний, нестандартний, але, як нам здається, цілком виправданий «потрійний» вибір. Отже: по-перше, «День» проголошує 2017-й роком 500-річчя початку Реформації в Європі (відлік традиційно ведеться від 31 жовтня 1517 року, коли Мартін Лютер опублікував свої знамениті 95 тез проти політичної та духовної деспотії клерикального Риму). Це — абсолютно логічне рішення, враховуючи колосальне, засадниче значення протестантської Реформації та діяльності Лютера особисто (так само, як і Кальвина, Цвінглі, англійських пуританів — його наступників та послідовників) для постання сучасної Європи. Конкретніше: для постання її найбільш успішної, північно-західної, частини: скандинавські країни, солідна частина Німеччини, Швейцарії, Нідерланди, що ще важливіше — Великобританія та пуританські «батьки-засновники» США. Згадаймо хоча б, як Лютер не просив, а гнівно вимагав у князів, від яких, до речі, залежав: кожна німецька родина, аж до найбіднішої, зобов’язана вчити своїх дітей. Інакше — кари, навіть вигнання! Це ті цінності, до яких варто б було прагнути й нам: чесна праця, самостійність мислення, «доросла» відповідальність перед собою та суспільством (Лютер неодмінно додавав: і перед Богом! Він запитував крадія: добре, ти підкупив суддю, але невже думаєш, що зможеш підкупити Господа? До речі, майже «нульовий» резонанс саме такої постановки питання у нашому суспільстві, схоже, доводить, що до справді міцної віри багатьом з нас — ще рости й рости...). Словом, Реформація — це духовне «зерно» сучасної Європи, а знаємо ми про неї дуже мало. Тому — попереду Рік Реформації!
• По-друге, рік Японії в Україні. Це — акція не тільки і не стільки політична, як культурна і духовна. Ще 2007 року головний редактор «Дня» Лариса Івшина, побувавши у Країні Вранішнього Сонця, зробила висновок: в основі японського успіху — гармонійне поєднання засад національної ідентичності й модернізації згідно з вимогами ІІІ тисячоліття. «Нам розповідали, — писала пані Лариса, — що з першого класу по четвертий японська мова і математика у школі — найважливіші предмети. Знову ж таки — ідентичність і модернізація. Мова — свій сакральний код, а математика розвиває мислення для модернізації». І далі: «Вважаю, японців і українців єднають якісь невидимі струни, що тягнуться із дуже далеких часів — із дохристиянських традицій... На запитання, що мені в цій країні сподобалося найбільше, я відповідала: японки та японці, тому що всі чудеса цієї землі — не тільки справа їхніх рук, а й похідні японського духу й характеру». Хіба це не є важливим і для українців у році 2017-му? Ідентичність та модернізація як чинники прориву у майбутнє! «День» приділить гідну увагу року Японії в Україні та пов’язаним із ним заходам.
• І, нарешті, по-третє. 15 років, як виходять у світ книги Бібліотеки газети «День». Це теж, якщо хочете, створення умов для української Реформації, для початку ґрунтовного інтелектуального переосмислення нашого історичного досвіду. Як і великі діячі Реформації ХVІ—ХVІІ століть, ми прагнемо виплекати у наших читачів свободу й мужність думки, жагу пізнання нового, несприйняття фальші та обману, чесний, негаласливий патріотизм. Вийшло вже п’ятдесят вісім назв книжок загальним накладом понад 150 тисяч примірників (!).
• От такою, коротко кажучи, є «ювілейна» програма Дня на 2017 рік (не залишиться у «тіні» і 100-річчя революцій 1917-го. Будуть і круглі столи, і аналітичні статті, і зіткнення думок). Сподіваємось, її підтримають читачі.
