Археологічна розвідка, яка тривала упродовж 2018 року на території Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника, мала на меті дослідити місця розташування церкви Покрови Богородиці ХІV — ХVІІ ст. та костелу святого Станіслава наприкінці ХVІ — початку ХІХ ст. Розкопки проводилися з ініціативи і за кошти Музею-заповідника. Здійснювали їх співробітники Інституту археології НАН України під керівництвом знаного археолога, члена ICOMOS Лариси Виногродської. За результатами досліджень, як зауважив провідний науковий співробітник Музею-заповідника Ігор СТАРЕНЬКИЙ, знайдені матеріали, що дають змогу по-новому побачити давню історію кам’янецького замку і доповнюють її новими фактами.
«2017 року ми провели георадарну зйомку на території комплексу і виявили наявність об’єктів внутрішньої забудови. Тому на початку 2018 року вирішили обов’язково проводити археологічні дослідження. На меті ставився пошук церкви Покрови Богородиці, яку, як вважалося, свого часу збудували князі Коріатовичі, та костелу святого Станіслава. Коли в травні минулого року ми стали до роботи, то ситуація виявилася дещо не такою, як очікувалося. Але вона порадувала низкою приємних несподіванок, — коментує Ігор Старенький. — Під час досліджень було відкрито північно-західний кут фундаменту костелу святого Станіслава, знайдені залишки склепу кам’янецького старости Миколая Потоцького останньої чверті XVI століття і частково розкрито фундамент церкви Покрови Пресвятої Богородиці. Також було виявлено 16 поховань різної збереженості, які належать до давньоруської епохи. Це дає змогу припустити, що Покровська церква була збудована раніше, ще до приходу Коріатовичів на наші землі. Оскільки присутність кладовища поряд з храмом найімовірніше наводить на думку, що церква вже існувала на той час.
Супровідного матеріалу виявилося обмаль, але вдалося знайти досить раритетні речі. Це, зокрема, монети XVI—XVIІ ст., залізне кресало, скроневі кільця, створені наприкінці ХІІ—ХІІІ ст. Це жіноча прикраса, яка впліталася у волосся або розміщування на скронях. Жінка однозначно належала не до бідного прошарку населення. В одному з чоловічих поховань було знайдено скелет, і це дає змогу припустити, що чоловік загинув внаслідок бойових дій, оскільки в районі його грудної клітини виявлено наконечник стріли. Усі знайдені артефакти будуть викладені в експозиції Музею-заповідника найближчим часом. Вони стануть суттєвим доповненням до вже наявних фондів».
На середину літа 2019 року Кам’янець-Подільський державний історичний музей-заповідник планує продовжити дослідження фундаментів Покровської церкви, про яку згадано в описі замку 1494 року як дерев’яний храм з дзвіницею та двома дзвонами. А 1672 року її було розібрано для перебудови в кам’яну. Крім цього, археологи хочуть підтвердити чи спростувати легенду, за якою свого часу на території церкви нібито були поховані князі Коріатовичі — Юрій та Олександр.
