У нашій країні Міжнародний жіночий день святкують різним чином: чоловіки вітають жінок зі святом, відбуваються різні культурні фестивалі, тематичні виставки, мітинги, що нагадують про боротьбу та перемогу жінок за свої права… А в Рік Жовтого Собаки до березневих святкових заходів додалася ще одна дуже колоритна подія – гонка на собаках "Сяйво півночі 2018".
8 березня з самого рання під Києвом зібралися десятки спортсменів та глядачів, які приїхали взяти участь у Відкритих змаганнях з зимових видів їздового спорту. Участь у гонці взяли 18 команд з 57 собаками з різних міст України – Києва, Ірпеня, Луцька і Харкова. У процесі реєстрації усіх собак перевірили медичні співробітники, після чого учасники гонки почали готуватися до старту.
Траса забігу складала майже 10 кілометрів та була доволі непростою – з хитрими поворотами, великою кількістю підйомів та спусків, тож для гарних результатів каюри та собаки мали працювати максимально узгоджено та стрімко. Однак складна траса зовсім не злякала спортсменів, а навпаки, зробила процес забігу максимально цікавим та захоплюючим! До того ж глядачі з величезним захопленням проводжали зі старту кожного учасника забігу, а дітлахи навіть допомагали головному судді робити стартовий відлік.
На фініші спортсменів з їх чотирилапими друзями вболівальники зустрічали радісними криками, оплесками та привітаннями. Адже всі, хто бачив ефектне повернення каюрів, розуміли: під час забігу і спортсмени, і собаки викладалися на всі 100%.
«День» поспілкувався з учасниками та організаторами гонки і дізнався їх враження від змагання.
«БУДЕМО ПІДКОРЮВАТИ НОВІ ОБРІЇ»
Вікторія ПИСАРЧУК, організатор змагань, інструктор з їздового спорту, власниця розплідника сибірських хаскі та якутських лайок TAUNFOREST:
Для Києва ця зима була не дуже багата на снігову погоду, і через це не було можливості провести змагання зі сніжних дисциплін їздового спорту, яких з нетерпінням чекали всі українські спортсмени. Лютнево-березневий сніг став величезним подарунком, але невідомо було, як довго протримається така погода, і через це необхідно було організуватися в дуже стислі терміни. А це і з місцевою владою домовитися про місце проведення, і затвердити всі нюанси з КСУ, і попередити можливих учасників, не кажучи про те, що в обов'язковому порядку потрібно зробити зручну і безпечну трасу для перегонів.
Проте всі собачники дуже чекали на цю подію, тому команда організаторів мобілізувала всі можливі ресурси, ми оперативно знайшли снігохід для створення траси, знайшли спонсорів для надання призів і смаколиків переможцям і учасникам, організували для глядачів можливість покататися на нартах... Дуже приємно, що до нас добралися спортсмени з Харкова, незважаючи на велику відстань. Загалом, і гонка, і свято вдалися на славу! Будемо підкорювати нові горизонти».
«НА УКРАЇНСЬКИЙ ЇЗДОВИЙ СПОРТ ЧЕКАЄ ПЕРСПЕКТИВНЕ МАЙБУТНЄ»
Олег КОСТЮК, організатор, учасник і призер змагань, власник трьох самоїдів і якутської лайки:
Наша спортивна команда займається їздовим спортом вже 6 років, активно бігати почали з 2012 року. Спочатку це були просто зустрічі людей за інтересами - ми пробували їздити на велосипедах, запускали собак, вчили їх бігати. Думка про те, що їздовий собака відразу побіжить, якщо його поставити в упряжку, - вкрай помилкова. Собак потрібно вчити чути каюра, розуміти де ліво і право, коли потрібно зупиниться, а коли - прискорити рух. З часом починаєш розуміти характер собаки, куди його ставити (лідером упряжки, в середину або назад), як мотивувати бігти, на що орієнтуватися в процесі навчання.
Сьогодні їзда на собачих упряжках в Україні - це не просто покатушки, а вже конкретний вид спорту, який розвивається з кожним роком. Ми навчилися самостійно робити професійне обладнання для їздового спорту, щорічно організовуємо змагання, почали виходити на змагання міжнародного рівня. І дивлячись на сьогоднішнє змагання, усвідомлюєш: усі зусилля для розвитку цього виду спорту не пройшли даремно. На український їздовий спорт чекає перспективне майбутнє.
«ВОНИ СТВОРЕНІ ДЛЯ ТОГО, ЩОБ ДОПОМАГАТИ ЛЮДЯМ»
Дмитро ПОЛЬОВИЙ, учасник і призер змагань, власник маламута Леррі:
- Їздовим спортом я займаюся 2 роки, з моменту придбання першої собачки - дівчинки маламута Леррі, але серйозно їздити почав останні півроку. Мені дуже допомогли в цьому плані Ірина та Олег Костюки, які є членами Національного Клубу північних їздових порід в Україні і одними з організаторів цієї гонки. Завдяки їх навчанню і кураторству у процесі тренувань, у мене з'явилися нові знання і конкретні досягнення. Наша команда активних спортсменів з Київської області по суботах виїжджає в ліс на тренування, як правило, багато учасників і упряжок з 2, 4 і 6 собаками. Поки що 8 собачок в упряжці ми ще не пробували, тому є куди зростати.
Особисто у мене в упряжці бігають 2 маламути, вони менш швидкісні, ніж хаскі, але можуть тягнути більш важкий вантаж. У перспективі планую взяти ще 2 собаки, щоб сформувати повноцінну 4-ку. Хочеться відзначити, що за останній рік їздовий спорт активізував свій розвиток, люди починають усвідомлювати, що такі породи як хаскі, маламути, самоїди, лайки - не просто красиві собачки, а у них є певні потреби і цільове призначення, вони створені для того, щоб допомагати людям, у більшості з них закладена потреба бігти і тягнути. Відповідальні господарі починають займатися зі своїми собаками, долучати їх до туризму, занять спортом. Сьогоднішні змагання були чудовими, результати тренувань далися взнаки, і я щиро вдячний усім людям, які взяли участь в організації та проведенні цього забігу! Вірю, що їздовий спорт в Україні буде розвиватися і виходити на новий рівень!
