Постанова №180 Кабінету міністрів України від 16 березня 2017 року оновила Національний перелік основних лікарських засобів. Цими препаратами лікарні забезпечуватимуть із державного та місцевого бюджетів, а пацієнти отримуватимуть їх безкоштовно за рецептом. Постанова також передбачає, що насамперед має задовольнятися потреба у препаратах із цього списку, а вже потім можуть бути закуплені інші.
«Такі переліки важливі, вони існують у багатьох країнах. Проте в Україні Нацперелік позбавив прямого доступу до ліків багатьох хворих, — каже Оксана АЛЕКСАНДРОВА, голова комітету із захисту прав пацієнтів Громадської ради при Міністерстві охорони здоров’я. — Ніхто не вираховував потребу в основних препаратах для кожної області. Це неможливо без реєстру пацієнтів. Доки цих даних немає, закупівлі інших препаратів і виписка безкоштовних рецептів призупинені».
Через це багато хворих опинилися на межі виживання. Держава припинила забезпечувати їх ліками, а далеко не всі можуть оплачувати з власної кишені дорогі препарати для щоденного прийому. «Ми подавали листи до МОЗ та авторів Національного переліку із пропозиціями по усіх пунктах постанови та проханням включити до списку життєво важливі для нас препарати, — розповідає Тетяна КУЛЕША, голова ради громадської спілки «Орфанні захворювання України». — На спільній зустрічі нас запевняли, що препарати для орфанних хворих все-таки включать до переліку, але обіцянки так і залишилися обіцянками». Така сама ситуація і з медикаментами для пацієнтів з онкологічними хворобами та тих, хто переніс трансплантацію.
Пацієнтські організації закликають зупинити дію постанови, доки не з’являться точні розрахунки потреб у препаратах для всіх областей та розуміння впливу переліку на закупівлі медикаментів. Також активісти переконані, що дія нормативного акту не має поширюватися на орфанних хворих, забезпечення ліками яких регулюється постановою Кабміну №160, та на категорії, визначені постановою КМУ № 1303 — тобто на людей з інвалідністю, ветеранів війни, постраждалих від Чорнобильської катастрофи тощо.
Олена ШЕВЦОВА, член правління громадської організації «Всеукраїнський міст єдності», наголошує: «Повинен бути чіткий та зрозумілий механізм, хто і за яким принципом отримуватиме ліки, щоб люди не думали, чи доживуть вони до завтра і чи не пропадуть дарма вже витрачені на лікування кошти. Крім того, у надзвичайній ситуації ми маємо бути впевнені, що є запасний варіант отримання медикаментів».
